Кому пліток? Чому так популярні анонімні Телеграм-канали
Опубликованно 17.08.2020 11:05
Після повального захоплення форумами при сайтах і "живими журналами", а згодом – Фейсбуком прийшла мода на мікс-телефонії, месенджери та соцмережі – на продукт росіянина Дурова під назвою "Телеграм". Мода ця зародилася в Росії, а потім почала тріумфальний хід по Україні. Перші російські Телеграм-канали з півмільйонним аудиторією (на кшталт "Сталингулаг") виробляли в РФ фурор.
Втім, директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов указує 112.ua на те, що між російським і українським ТГ на зорі розвитку була суттєва різниця. "Там контент каналів стосувався суспільства, а не великої політики, тому що великою політикою в РФ керують з одного центру. Там завжди було значно більше монархії, а у нас – набагато більше анархії. Тому у нас більше і маніпуляторного елемента, і відвертої гри – гри в тому, хто очолить Кабмін або міністерства тощо", – каже Карасьов.
З Карасьовим можна посперечатися. За останні пару років в Росії з\'явилися сотні політичних каналів, а один з найпопулярніших – НЕЗЫГАРЬ – має 275 тисяч передплатників. Більшість цих каналів так чи інакше пов\'язані з верхівкою влади, вони продукують плітки і палацові інтриги з метою переділу впливу в оточенні Путіна.
Коли російська епідемія охопила Україну, наші власні ТГ-канали почали рости як гриби після дощу. Нині їх кількість наближається до 100 тис., при цьому кожен другий – про політику та "кожен перший" – російськомовний. У цілому з усіх російськомовних користувачів Телеграма більше 16% припадає на Україну. Такі дані сервісу TGstat.
Українські політичні ТГ-канали пишуть не про Сталіна і не про Гулагу. Їх світ – це найсвіжіші плітки, інсайди, секрети сильних світу цього, таємні розмови і листування. Любителі конспірології ще ніколи не потрапляли на подібний клондайк інформаційних зливів, а герої цих зливів (читай: весь вітчизняний політикум) ніколи ще не відчували себе настільки некомфортно. На відміну від Росії, в Україні від анонімів дістається навіть президенту. Хоча в іншому це копіювання російського досвіду, коли політична верхівка гризеться між собою задля посилення впливу на президента.
Так, затишне болітце українського істеблішменту здригнулося до самого дна. Але хто і навіщо каламутить воду і як довго триватиме цей "бєспрєдєл"? В цьому наше видання розбиралося разом з експертами. На колір і смак
"Джокер", "Темний лицар", "Легітимний" - топові Телеграм-канали, чия аудиторія перевалила за 50 тисяч і неухильно наближається до першої сотні. Їх "молодші брати" мають аудиторію від 10 до 30: "Шаурма Зеленського", "Зрада, або Перемога", "Крокодил", "Жінка з косою", "Шептун", "Розвідник". Всіх їх об\'єднують дві риси – ці ТГ-канали пишуть про політику, причому пишуть анонімно. У цьому, на думку експертів, і полягає ключ до розгадки їх успіху.
"Феномен Телеграм-каналів полягає в їх анонімність, тобто в можливості вкидати інформацію, за яку не доведеться нести відповідальність. Плюс анонімність не обмежує людину нормами соціальної поведінки, він може писати про що завгодно, причому агресивно і без огляду на чиїсь почуття. Як кажуть, успіх інформації базується на трьох "з": смерть, секс і скандал. Телеграм – якраз місце для цих трьох "з", туди можна зливати все що завгодно. На Фейсбуці так би не вийшло, там треба прив\'язувати аккаунт електронної пошти. Крім того, не так просто створити ФБ-бота, розкрутити його, а потім відновити, якщо його заблокують", – коментує заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко.
А керівник центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов називає ще одну рису, яка приваблює до ТГ і їх авторів, і читачів: це "оперативність у поширенні інформації".
Анонімність, швидкість і широкий спектр скандальних тем – ось те, що відрізняє українські політичні ТГ-канали. Вони далеко не завжди дублюють один одного, хоча передруку постів в ТГ – також не рідкість. І все ж більшість анонімних каналів служать не агрегаторами новин, а створюють свій унікальний контент. А от наскільки він правдивий і етичний – питання окреме.
Зокрема, "Легітимний" "топить" за президента Зеленського, а "Крокодил" – за команду Януковича. "Шептун" хилить в бік Росії, а "Розвідник" висвітлює переважно все, що пов\'язано з українським корінням імпічменту президента США Трампа. "Темний лицар" мочить "слуг народу", при цьому автори каналу – депутати від цієї ж партії.
Політолог Кирило Сазонов зазначає у коментарях 112.ua, що за такими каналами стоять, як правило, далеко не аматори. "Ще Геббельс сформулював принцип роботи успішного медіа: 60% правди і 40% інформації, поданої в інтересах пропагандиста. Тому не дивно, що Телеграм-канали користуються попитом. Деякі з них мають досить серйозне підґрунтя, будучи близькими або до влади, або до спецслужб, або до вагомою фінансово-промисловим групам. Вони привчають нас вірити собі, щоб у будь-який момент вкинути потрібну інформацію. Це проект, покликаний маніпулювати громадською думкою. Будь-яке серйозне ЗМІ ризикувала б заробити купу проблем, якщо б розміщувало таку інформацію, як на Телеграм-каналах", – зазначає Сазонов. Герої вчорашнього дня
З усього масиву ТГ-каналів два самих свіжих скандалу (а, точніше, цілий ряд скандалів) спровокували насамперед "Джокер" і "Легітимний". "Джокер" взагалі спалахнуло яскравою зіркою на цьому анонімному небосхилі. Втім, зіркою, занадто швидко згаслої. "Фішкою" "Джокера" була переписка з політиками і чиновниками від імені відомих людей. Певна технологія дозволяє успішно продублювати чужий номер навіть без заволодіння сім-картою. На гачок "Джокера" потрапило чимало довірливих душ. Про них і про те, хто ховається за маскою "Джокера", ми свого часу писали.
Але запалу "Джокера" вистачило ненадовго, і незабаром він перестав бути цікавим. "Джокер" був разової моделлю, і сьогодні більшість політиків вже зрозуміли, як він діє. Навіть з останніх скрінів "Джокера" зрозуміло, що всі намагаються відповідати йому обережніше. Перші мейнстрімні матеріали, які "Джокер" видавав на-гора, були пов\'язані з тим, що люди просто не розуміли цього механізму. Мені й досі незрозуміло, хто і навіщо створив "Джокера", адже він привертав увагу до політиків другого ешелону, які, по суті, не розповіли нічого сенсаційного", – каже Богдан Петренко.
"Джокера занадто швидко розгадали і стали більш обережними", – додає до сказаного Вадим Карасьов.
Що ж стосується "Легітимного", то цей канал діє інакше. Він не прикидається генеральним прокурором або ким-небудь в цьому роді, але має можливість викладати в мережу прослушку, наприклад, прем\'єра Олексія Гончарука. "Зливання" розмов Гончарука майже що вилився в кризу виконавчої влади, адже після певних посад на ТГ глава уряду написав заяву про відставку.
"Легітимний" обіцяв, що сюжетів про Гончаруке буде десятка з півтора. Однак записи надійшли в кількості трьох "траншів", і на цьому розвінчання прем\'єра призупинилося.
Експерти, опитані нашим виданням, вважають, що "телеграмный" бум скоро пройде, і на це є свої об\'єктивні причини.
По-перше, якщо говорити про формування електорального думки (а все, що роблять політики, націлене винятково на збереження їхньої влади, тобто на перемогу на виборах), то ТГ-канали є абсолютно неефективним інструментом. "Телеграм-канали призводять до того, що політики все більше замикаються у своєму вузькому колі, тому що широкі маси Телеграм не читають. Громадська думка досі формує телебачення та друковані засоби масової інформації, які недооцінили і поспішили списати. А ТГ дає обмежений ефект на обмежену аудиторію", – переконаний Андрій Золотарьов.
Він додає: "В цьому році Телеграм-канали ще будуть в топі. Але надалі вибори змусять повернутися до традиційних медіа. Ера Big Data в Україні настане ще не скоро".
Друга причина, яка приведе до занепаду ТГ, полягає у зміні політичного періоду. Вадим Карасьов вважає, що розквіт Телеграм-каналів безпосередньо пов\'язаний з наявністю в Україні монобольшинства. Одна велика фракція, яка взяла на себе місію формувати всю порядку денного, начинена таємницями і взаємною неприязню, схожа на міну уповільненої дії. В один прекрасний день все вибухне, а потім до влади прийде новий парламент.
"Телеграм-канали закручують цікаву політичну інтригу. Якщо б у нас політика будувалася на чіткому регламенті, на нормах і на документах, то тоді б кулуарні інтриги проривалися в традиційні медіа, а на Телеграм-канали не було б попиту. Раніше всі секрети озвучували прямо в парламенті, тому що всіх поділили на фракції і всі суперечності виходили назовні. А тертя в межах однієї монокоалиции до кінця не виявлені, і проявником цього як раз і виступають Телеграм-канали", – вважає Карасьов.
І додає: "Чому в Америці, в інших країнах не спостерігається такого захоплення Телеграм каналами? Там що, технологій не вистачає? Чому ще рік тому такого не було? Тому що в парламенті було шість фракцій. Телеграм піде з інформаційного ринку як тільки завершаться підкилимні ігри. Поки це так, предвесеннее загострення".
З Карасьовим згоден і Андрій Золотарьов: "Телеграм-канали створюють ілюзію великої політичної гри, але розплата до них прийде на виборах", – переконаний експерт. Про кота і тушенке
А от Кирило Сазонов не вважає, що брунькування Телеграм-каналів впирається в кількість парламентських фракцій: "За останній рік нічого істотного не змінилося. Просто джерела інформації змінюються, і ще декілька років тому було важко уявити, що Фейсбук або Ютюб стануть тим джерелом інформації, якими вони є сьогодні, і що молоде покоління політиків буде з задоволенням "пиляти видосики". Ви можете собі уявити за подібним заняттям, скажімо, Віктора Януковича?".
"Пройде час, і через два-три роки ми побачимо щось нове, а поки всі хочуть відірватися від Фейсбуку та його політики – не завжди логічною і зрозумілою, коли проукраїнські блогери бувають забанені без пояснення причин. З Телеграмом таке неможливо, але, з іншого боку, Телеграм – це Росія, це Дуров і ФСБ", – нагадує Сазонов.
"Мода на Телеграм протримається, поки не виникне більш цікава альтернатива, – продовжує він. – Але до тих пір, поки міністр Бородянський буде радувати нас новими медиакодексом, де прописані неугодні експерти, яких не можна запрошувати на ефіри, народ намагається піти від дбайливої руки влади на власному горлі".
Про новий медиакодексе, зазначеного Сазоновим, ми вже писали раніше. Одна з його новел передбачає знак рівності між ТГ і звичайними медіа. Якщо ця норма пройде через парламент, то Телеграм-канали будуть зобов\'язані розкривати структуру власності. Ось тільки як влада планує досягти цього на практиці?
"Як кажуть, кіт може зжерти кілограм тушонки, але хто ж йому дасть цей кілограм? – жартує Сазонов. – Бородянський Ткаченко, як головні ідеологи "виховання" ЗМІ, можуть використовувати свій кодекс виключно проти цілком легальних медіа, і в першу чергу – проти телекомпаній, маніпулюючи перевірками та ліцензіями, що канал "112 Україна" вже відчув на собі. Але що стосується Телеграм-каналів, то тут діяти буде в рази складніше".
Власне кажучи, "розшифрувати" сили, що стоять за тими чи іншими ТГ-каналами, можна і зараз. "Є ряд маркерів. Починаючи з семантики, тобто зі слів, які використовує автор, і закінчуючи темами, які висвітлюють на каналі. У світі, де є доступ до великих масивів даних, штучного інтелекту, анонімним на 100% бути неможливо", – зазначає директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник.
Але справа не в анонімності. Просто з часом ТГ своє отживет. Андрій Золотарьов вважає, що особливе значення в недалекому майбутньому набуде Твіттер – улюблена мережа президента Трампа, а Богдан Петренко наполягає, що "з часом ТГ-канали будуть змінюватися. Ті з них, які подають інформацію правдиво, завжди будуть користуватися популярністю".
Що ж, поживемо – побачимо, почитаємо – переконаємося.
Наталія Лебідь
Категория: Новости
Кому пліток? Чому так популярні анонімні Телеграм-канали
