Скорочення працівників і затримки зарплат: Чого чекати українцям від закону про профспілках?
Опубликованно 19.07.2020 11:30
Свавільні звільнення і порушення конституційних прав громадян або утвердження принципів правової держави і підвищення рівня захищеності працівників – що насправді чекає українських працівників у разі прийняття законопроекту з окремих питань діяльності професійних спілок? Про законодавчої ініціативи, яку просувають в Україні, але не розуміють за кордоном, - в матеріалі 112.ua
Свавільні звільнення і порушення конституційних прав громадян або утвердження принципів правової держави і підвищення рівня захищеності працівників – що насправді чекає українських працівників у разі прийняття законопроекту з окремих питань діяльності професійних спілок? Про законодавчої ініціативи, яку просувають в Україні, але не розуміють за кордоном, - в матеріалі 112.ua
30 червня у Києві в урядовому кварталі зібрався багатотисячний натовп мітингувальників, об\'єднаних не політичними гаслами, а цілком конкретними вимогами: не допустити прийняття "антипрофсоюзного законопроекту № 2681 та інших антисоціальних законів".
PON.org.ua PON.org.ua
PON.org.ua PON.org.ua
Справа в тому, що зареєстрований в грудні 2019 року проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо окремих питань діяльності професійних спілок) № 2681 (далі — законопроект № 2681), за словами самих представників профспілок і ряду міжнародних організацій (зокрема, Міжнародної конфедерації профспілок (МКП), що представляють 200 млн працівників з 163 країн і територій мають 332 членські організації Інтернаціоналу освіти — глобальної федерації профспілок освіти, яка об\'єднує понад 32,5 млн членів профспілок в 384 організаціях в 178 країнах і територіях світу), не тільки нівелює всі функції профспілок, залишаючи українських працівників один на один боротися за гідні умови праці, але і строго порушує міжнародні документи (Конвенції № 87 і 98 Міжнародної організації праці).
Як це можливо в соціальній країні з однією з найдемократичніших Конституцій? Про все по порядку. Функції, які профспілка виконує сьогодні
У законі України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" професійна спілка визначається як добровільна громадська організація, що об\'єднує робітників, пов\'язаних спільними інтересами за видом їхньої діяльності як у виробничій, так і в невиробничій сферах, для захисту трудових і соціально-економічних прав та інтересів своїх членів.
В Україні профспілки є самим численним громадським об\'єднанням, головною метою і завданням якого є захист прав та законних інтересів працівників у сфері охорони праці, надання їм практичної допомоги у вирішенні цих питань: Профспілки виконують функцію контролю над роботодавцями і владою;
Якщо на підприємстві створюється профспілкова організація, власник не має права одноосібно на свій розсуд встановлювати норми праці, робочого часу і оплату праці її працівників. Все це відбувається за погодженням з профспілкою (погоджують також і правила внутрішнього трудового розпорядку, графіки змінності, відпусток працівників, отримання дозволу на залучення до надурочних робіт).
Тобто в будь-який момент профком співробітників у закладі вищої освіти, на підприємстві чи в комерційної організації може звернутися до роботодавця і вимагати, наприклад, в повному обсязі звіт з оплати праці працюючих. Профспілкові організації є посередниками між працівниками і роботодавцями і владою;
Профспілки узагальнюють пропозиції та зауваження від працівників і від їх імені ведуть переговори з роботодавцем (про укладення колективного договору) або з представниками влади щодо прийняття тих чи інших змін.
Наприклад, Київською міською організацією профспілки працівників освіти і науки України піднімаються питання прожиткового мінімуму, колізії між прожитковим мінімумом і мінімальною заробітною платою (в два рази більше прожиткового мінімуму, в той час як всі соціальні стандарти прив\'язані саме до першого), великого відсотка бідності серед пенсіонерів (не можуть прожити на нинішню пенсію), високого рівня безробіття серед молоді в Україні та ін. Без профспілкової сторони не можуть бути подані у ВР законопроекти соціально-економічного спрямування.
За словами голови Київської міської організації профспілки працівників освіти і науки України Олександра Яцуня, в освітній сфері усі законопроекти "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про повну загальну середню освіту", "Про позашкільну освіту" не просто погоджуються з профспілковою стороною, а самі представники профспілок навчальних закладів брали активну участь у робочих групах і давали свої пропозиції. Якщо уряд, міністерство або профільний комітет Верховної Ради не враховував ці пропозиції і вимоги, представники профспілок збиралися на попереджувальні акції протесту.
"На прикладі профспілки працівників освіти ми можемо сказати, що коли не були враховані робочою групою при формуванні законопроекту "Про повну загальну середню освіту" наші пропозиції про виплату освітянам заробітної плати в повному обсязі (тоді представники партії "Голос" пропонували скасувати надбавки і доплати за певні види робіт), то акція протесту допомогла депутатам ВР прийняти правильне рішення і зберегти всі гарантії, які були до цього у педагогів", — пояснює важливість діяльності профспілок Олександр Яцунь.
112.ua 112.ua Профспілки можуть притягнути до відповідальності працедавця, який порушує трудові права працюючих або не виконує взяті на себе зобов\'язання. Що пропонується в законопроекті № 2681?
Законопроект передбачає такі ключові зміни: Встановлюється мінімальна кількість членів первинної профспілкової організації — не менше 10 членів профспілки, а на одному підприємстві може бути створено не більше двох первинних профспілкових організації (зараз же для створення профспілкової організації потрібно від 3 осіб).
Міжнародні організації б\'ють на сполох, відзначаючи, що відбувається обмеження реалізації права на свободу об\'єднання шляхом необґрунтованого зменшення кількості первинних профспілкових організацій на одному підприємстві. Про це йдеться у ст. 36 Конституції України, яка регламентує право на свободу об\'єднання громадян для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів. Особливо ця норма погіршить становище працівників малих і середніх підприємств.
"Наприклад, сьогодні підприємець не може містити 10 працівників, адже треба сплачувати всі ці податки. Тому він бере одного за трудовою угодою, а іншого - на 0.5 ставки або на 0.25 ставки — обходиться двома-трьома працівниками. А сьогодні ті 2-3 працівника можуть не отримати зарплату. Вони скажуть: ні, давайте створимо профспілка, але тепер такого права не буде. Тобто в малому і середньому бізнесі, де до 10 людина, згідно з цією нормою закону, не можна створити профспілку. Чому ми піднімаємо бар\'єр, який не передбачений жодним міжнародним законодавством?" — пояснює заступник голови Федерації профспілок України Євген Драп\'ятий. Виключається зобов\'язання роботодавця на вимогу профспілкових органів надавати письмовий дозвіл на отримання в банках інформації про наявність коштів на рахунках підприємства, а також зобов\'язання роботодавця надавати в тижневий строк інформацію щодо умов та оплати праці працівників, соціально-економічного розвитку підприємства.
За словами Євгена Драпятого, зазначена норма шокувала партнерів із зарубіжних країн, зокрема з Європейської конфедерації профспілок: "Якщо ми говоримо про відкрите суспільство, то про яке обмеження доступу до інформації, яка безпосередньо стосується працівника, може йти мова?". Також, згідно з новими нормами, якщо роботодавець не дотримується законів про працю, про профспілки, про колективні договори або інше законодавство, профспілка нічого не може вдіяти.
Однак слід зазначити, що роботодавець все одно буде зобов\'язаний надавати на запит первинних профспілкових організацій інформацію про виконання колективних договорів і угод. Регламентується створення нового профспілкового наглядового органу з контролю діяльності профспілок ("контрольні комісії", учасники яких можуть не належати до профспілки).
Таким чином, відбувається втручання у внутрішню діяльність профспілок, що, за словами представників профспілки, є порушенням Конвенції МОП № 87 (ст. 3), Міжнародного пакту про економічні, соціальних і культурних правах (п. а ч. 1. ст. 8), закону про профспілки (ст. 12).
"Згідно з новими нормами, в установах вищої освіти не можуть створюватися профспілки. Йде обмеження права на створення профспілок, адже студенти також повинні бути об\'єднані в питаннях гуртожитку або розподілу стипендії", — каже заступник голови Федерації профспілок України Євген Драп\'ятий.
З цією думкою погоджується й голова Київської міської організації профспілки працівників освіти і науки України Олександр Яцунь, відзначаючи, що студентські профспілки є ще однією з можливостей об\'єднуватися молодим людям, в цьому об\'єднанні усвідомлювати свої соціальні права і боротися за їх реалізацію:
"Молоді стоїть гостріше відстоювати свої законні конституційні права: право на освіту, право на перше робоче місце, право на гідну працю в Україні, а не за її межами".
Експерти також звертають увагу і на те, що, згідно з новими нормами, звужуються повноваження профспілок на підприємстві: звільнення працівника без погодження з профспілкою і неможливість вимоги розірвання трудового договору з недобросовісним роботодавцем (керівником підприємства).
"У законопроекті про працю вони прописують три дні (роботодавець не має права звільняти людину так, як йому заманеться). Жодних три дні. 2 місяця за погодженням профспілкового комітету. Роботодавець повинен обгрунтувати, чому він хоче звільнити того чи іншої людини. Тому поки ми дієві, ми, як кістка в горлі багатьом роботодавцям та їх представникам у владі", — додає Олександр Яцунь.
Крім цього, законопроект позбавляє права на колективні переговори профспілок, до яких належать особи "керівного персоналу", а також виключає із законодавства положення щодо обов\'язку роботодавця перераховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу (вважається, що це положення сприяло зловживанню повноважень під час підписання колективного договору і суму можна було збільшувати іноді і до 3% від фонду оплати праці). Також не передбачається і участь профспілок у законотворчому процесі, як це відбувається сьогодні.
Але є і інша сторона дискусії. Зокрема, в Європейській бізнес-асоціації, навпаки, кажуть, що законопроект № 2681 буде сприяти приведенню законодавства про профспілки у відповідність з вимогами сучасності, утвердженню принципів правової держави.
"Адже ще з радянських часів профспілки в Україні мали не зовсім властиві їм функції управління майном, перевірки роботи підприємств торгівлі, громадського харчування, охорони здоров\'я, дитячих закладів, гуртожитків тощо. У той же час з-за браку часу, що витрачається на вищезазначені функції, профспілки не завжди мають можливість повноцінно здійснювати свої прямі функції – захищати права працівників", — йдеться на сайті організації. Але на самому чи справі "до" було кращим варіантом?
Насправді українські профспілки і до запропонованих змін були дещо обмежені у своїх діях. Зокрема, українське законодавство не встановлює процедуру проведення одного з найбільш ефективних інструментів в Європі — страйків (ст. 44 Конституції України встановлює право на страйк, однак механізму його проведення немає).
Необхідність законодавчого регулювання страйків пояснюється тим, що, по-перше, в сьогоднішніх умовах складно організовувати інформаційні пікети, а по-друге, вони можуть втратити ефективність, адже навіть електронна петиція вже є неефективною (петиція про нерозгляд законопроекту #2681, як порушують права профспілок в Україні, набрала 25 тис. голосів).
PON.org.ua 112.ua
Тому залишається нормувати згідно європейському стандарту процедуру страйків, щоб громадяни могли цивілізовано і в рамках законодавства апелювати до влади.
"У нас є закон про колективні договори і порядок вирішення колективних трудових спорів, де прописана передстрайкова процедура — на національному рівні до 90 днів, що нас не влаштовує. Процедура оголошення від вимог до виходу на страйк у цивілізованих країнах (наприклад, у Франції) становить 5 днів", — пояснює важливість прийняття подібного зміни Олександр Яцунь.
Оскільки профспілки є одними з сильних інститутів, є привід говорити і про партійній структурі профспілки у владі, як це було в Ізраїлі, Великобританії або в сусідній Польщі (профспілка "Солідарність"). У Верховній Раді є депутати, які представляють профспілки, однак, за словами Олександра Яцуня, це не обранці профспілки: "Об\'єднання профспілок повинні з самого початку мати право висувати своїх обранців і вони повинні бути у ВР. У нас достатньо членів профспілок для підтримки, але закон про вибори так прописано, що без партійної структури, без політичної партії ліцензії на вхід у ВР ми не можемо (профспілка об\'єднує людей з багатьма політичними уподобаннями), адже профспілка не має статусу політичної сили".
Також профспілки разом з урядом, омбудсменом і депутатами повинні отримати право законодавчої ініціативи. Адже цікаво, що, приміром, один депутат на окрузі у якого 100 тис. виборців, має право законодавчої ініціативи, а Федерація профспілок України, яка налічує понад 5 млн, не має жодного представника у ВР.
Так чи інакше, але в той час поки в усьому цивілізованому світі профспілки є одним із пріоритетів, до яких влада прислухається, про що говорить Конвенція № 87 Міжнародної організації праці і європейські країни, які уклали Меморандум про соціальні пріоритети в кожній країні, в Україні профспілки усувають від фактичної ролі захисту людини праці, ставлячи під сумнів дієвість ст. 3 Конституції, де вказано, що людина є найвищою соціальною цінністю.
До речі, слід зазначити, що інформаційний пікет профспілок не пройшов даремно — процедурне питання було поставлено на голосування і його відтермінували. Якою буде доля законопроекту, поки невідомо, але слід зауважити, що враховуючи відсутність реакції на листи від міжнародних та європейських організацій, які вказують на важливість перегляду законопроекту № 2681 і редагування його у відповідності з чинним законодавством і міжнародними документами з боку української влади, виникає справедливе питання стабільності пріоритетів зовнішньої політики України.
Ірина Шостак
Категория: Новости
Скорочення працівників і затримки зарплат: Чого чекати українцям від закону про профспілках?
