Тяжкість "корони": Куди пішли гроші "коронавирусного" фонду
Опубликованно 05.07.2020 02:00
Здавалося б, рахувати гроші – справа не хитра. Але, мабуть, не в Україні. Коли наші чиновники беруться зводити дебет з кредитом", виходять дивні результати. Нещодавно головний санітарний Віктор Ляшко говорив про те, що у його команди є 81 (!) сценарій того, яким в Україні буде хід коронавіруса. Але схоже на те, що і у Міністерства фінансів є 81 спосіб підрахунку коштів, спрямованих на боротьбу з цією хворобою. Сам сказав
Видання "Українська правда" повідомило 18 червня, що з отриманих нею відповідей від Міністерства фінансів та Державної казначейської служби видно, як мало пішло грошей на боротьбу з "ковидом". З понад 64 млрд грн фонду боротьби з коронавірусом станом на 1 червня витратили менше мільярда – 693 192 229 грн. Тобто 1% від загального обсягу коштів. Але це лише одна з версій.
Тим часом в 112.ua є інші дані. Вони отримані з виступу міністра фінансів на засіданні Верховної Ради 19 червня, а також з відповідей на депутатські запити Антоніни Славицкой, учасниці "антикорупційного" комітету ВР і фракції ОПЗЖ. Але спочатку – офіціоз від міністра.
Отже, як зазначив Сергій Марченко, "станом на 18 червня 2020 року урядом прийнято рішення про виділення коштів фонду на суму 36,1 млрд грн. Зокрема, прийнято постанову уряду на 19 млрд грн, а також протокольні рішення на 17 млрд грн. З урахуванням цих рішень залишок коштів Фонду за станом на 18 червня становить 28,5 млрд грн. Касові видатки станом на 16 червня склали 1,9 млрд грн".
Далі Марченко розшифровує, на що конкретно пішли гроші з фонду:
- 9 млрд у Фонд загальнообов\'язкового державного страхування на випадок безробіття для допомоги тим, хто залишився без роботи із-за карантину (як на безповоротній, так і на поворотній основі);
- 100 млн грн установам охорони здоров\'я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з Covid-19 (за словами Марченко, мова йде про закупівлю апаратів штучної вентиляції легенів);
- майже 3 млрд грн передбачено на заходи із запобігання спалаху епідемії, з них 650 млн грн – лабораторним підрозділам Моз, ще 2,3 млрд – на закупівлі засобів індивідуального захисту для закладів охорони здоров\'я, які надають стаціонарну допомогу пацієнтам з Covid-19 та екстрену медичну допомогу;
- 2,5 млрд грн передбачено на допомогу Фонду соціального страхування (у тому числі 471 млн на виплати сім\'ям медичних працівників, які померли від коронавирусной хвороби);
- 2,7 млрд на додаткові виплати – до 50% заробітної плати чи грошового забезпечення військовим, поліцейським і "відповідним категоріям, які забезпечують життєдіяльність населення";
- 23,7 млн на заходи з подолання Covid-19 в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах;
- 52,5 млн для повернення коштів за скасоване пробне зовнішнє незалежне оцінювання.
Всі ці суми складаються в 19 млрд грн, про які говорилося вище. Що ж стосується згадуваних додаткових 17 млрд, то ці кошти пішли, зокрема, безпосередньо Міністерству охорони здоров\'я, Міністерству освіти і науки (у тому числі на створення безпечних умов для проведення ЗНО), Пенсійному фонду і т. п.
А тепер дещо інші підрахунки. Без слідчих ізоляторів і виплат поліцейським
Нардеп Антоніна Славіцька поділилася з нами даними, отриманими з того ж Міністерства фінансів. Цифри з її документів відрізняються від того, про що говорив глава відомства.
Насамперед, за твердженням Мінфіну, наповнення фонду по боротьбі з коронавірусом відповідає сумі 64,7 млрд грн. Все це кошти, які були перераховані з держбюджету.
Але на що вони були витрачені? Мінфін призводить 6 статей витрат. Ось вони – у порядку згадування.
Перші витрати пішли на потреби Фонду загальнообов\'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Туди направлені 6 000 000 тис. грн, тобто простіше кажучи 6 млрд. З них, інформує Мінфін, "4 723 000 тис. грн на безповоротній основі направляються для виплати допомоги по частковому безробіттю та в обсязі 1 277 000 тис. грн - на поворотній основі".
Тепер стаття витрат № 2. В рамках виконання постанови уряду "Про виділення коштів для надання допомоги на дітей фізичним особам – підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування та належать до першої та другої груп платників єдиного податку", Міністерству соціальної політики з фонду виділено 1 655 117,73 тис. грн (1,6 млрд).
Третя сума – до речі, найменша з усіх – пішла Міністерству охорони здоров\'я на закупівлю апаратів штучної вентиляції легенів. Тут мова йде про 100 000 тис. грн, або 0,1 млрд.
Четверта і п\'ята цифри – це те, що направили медикам. 650 192,5 тис. грн (0,6 млрд) виділено "для закупівлі засобів індивідуального захисту, лабораторного обладнання та витратних матеріалів для проведення лабораторних досліджень". А ще 2 339 852,8 тис. грн (2,3 млрд) витрачено для закупівлі засобів індивідуального захисту з метою покриття потреб закладів охорони здоров\'я".
Нарешті, остання, шоста стаття витрат – це 2 278 800 тис. грн (2,28 млрд), які пішли на виплати матеріального забезпечення членам сімей медичних та інших працівників закладів охорони здоров\'я, які померли від гострої респіраторної хвороби Covid-19".
Якщо дуже приблизно скласти всі ці цифри, відкидаючи довгі "хвости" з нулів, то вийде, що з наявних в коронавирусном фонді 64 млрд витрачено близько 13. Шукаємо відмінності
Чому ж у міністра вийшло 19 млрд? Це очевидно. На 3 млрд відрізняються відрахування у фонд соціального страхування (Марченко йдеться про 9 млрд, у відповідях Мінфіну – про 6 млрд). Наступне велике розбіжність стосується доплат силовикам та іншим категоріям, які забезпечують життєдіяльність населення". Це 2,7 млрд.
У цих доплат цікава історія. Раніше міністр внутрішніх справ Арсен Аваков звернувся до Кабміну з проханням виділити кошти зі спецфонду Covid-19, щоб МВС отримало можливість забезпечити додаткові виплати медикам системи МВС, поліції, рятувальників, прикордонників та нацгвардейцам, які працюють під час карантину. 10 червня Кабінет міністрів України виділив понад 2,7 млрд грн на подібні доплати. Але вже за кілька днів бюджетний комітет Верховної Ради відхилив таке перенаправлення.
І все ж 19 червня – якраз перед засіданням Верховної Ради, де виступав Марченко – бюджетний комітет повернувся до цього питання і погодився виділити майже 3 млрд на доплати силовим відомствам. Це дало міністру фінансів можливість включити згадану цифру в свій звіт.
У відповідях Мінфіну, які надійшли Антоніні Славицкой, також відсутня перерахування грошових коштів на потреби СІЗО плюс повернення грошей абітурієнтам за "скасоване пробне зовнішнє незалежне оцінювання". Але в обох випадках мова йде про досить незначних сумах, які мало впливають на загальну картину.
Така незначна сума (про що вже йшлося вище) була виділена на закупівлю апаратів штучної вентиляції легенів. 100 млн грн – це ніщо проти доплат поліцейським або виплат по безробіттю. І хоча всі статті витрат важливі, такий мізер, кинутий на ШВЛ, не може не вражати. Особливо на тлі розмов про те, що для хворих коронавірусом, які гинуть від гострої нестачі кисню, вентиляція легенів – останній шанс на порятунок.
Не далі як у квітні санлікар Віктор Ляшко скаржився на брак коштів на закупівлю апаратів ШВЛ, про що йшла мова в одному з матеріалів нашого видання. Але, як бачимо, уряд так і не розщедрився, щоб купити таке обладнання.
Для розуміння ситуації додамо, що в середньому один апарат ШВЛ коштує мільйон гривень. Тобто 100 млн = 100 апаратів. Якщо додати їх до наявних в Україні 2000, цифра зміниться незначно. Тим часом у світі, згідно з міжнародними протоколами, на кожне ліжко пацієнта повинно бути мінімум два ШВЛ-апарату. Тому що, якщо один ШВЛ виходить з ладу, хворого потрібно перемкнути на інший апарат. Але в Україні, за даними медиків, припадає лише 0,7 апаратів ШВЛ на одну реанімаційну ліжко.
Таким чином, логіка, за якою уряд вибудовує пріоритети, розподіляючи статті витрат, просто незбагненна. А що з виплатами медикам?
Незбагненним є і перенаправлення з коронавирусного фонду грошей на цілі, не мають нічого спільного з лікуванням. Тобто на зовсім "ліві" потреби.
Так, зокрема, 18 червня був прийнятий законопроект № 3509, яким пропонується розширити перелік напрямів витрачання коштів коронавирусного фонду. Очікується, що звідти гроші будуть спрямовані на "покращення транспортного сполучення, будівництво, реконструкцію, капітальний і поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення". Остаточний розмір коштів не вказано, але, згідно з представленим фінансово-економічного обґрунтування, мова піде про 35 млрд грн.
Що ж, дороги в Україні – це наша болюча точка. Але до чого тут коронавирусный фонд? Невже всі медичні "дірки" повністю залатані? (Насправді немає.) І яка була логіка в тому, щоб спочатку відкладати в окремий "конверт" гроші на боротьбу з епідемією, а потім потихеньку тягати з нього кошти? Але питати про це слід у творців законопроекту – авторського колективу з восьми душ, де кожна "душа" є членом партії "Слуга народу".
А тим часом доречно поцікавитися, яка ситуація з обіцяними доплатами медикам, які працюють безпосередньо на "передовій" коронавіруса? У соцмережах останні скаржаться на відсутність таких доплат, або на їх частковість. Однак соцмережі, навіть у добу проголошеної президентом диджитализации, не можна вважати достовірним джерелом інформації. 112.ua звернувся до згадуваної вище Антоніні Славицкой з проханням направити депутатський запит з приводу виплат лікарям. Ось його коментар:
"По цій проблемі я також готувала запит до Кабінету міністрів. І навіть не один. Але отримала від чиновників Моз поки що єдиний лист, суть якого зводилася до наступного: за березень відповідна доплата була нарахована 10 094 медичним та іншим працівникам на загальну суму 102,2 млн грн. За квітень доплату до заробітної плати було нараховано 26 550 медичним працівникам на суму 400,4 млн грн.
Що це означає? Тільки те, що в середньому за березень доплата становить 10 000 грн, а за квітень – 15 000 грн. Тобто це і близько не нагадує анонсовані і пропіареною 300% доплат. Втім, у міністра Степанова є зручне пояснення того, чому в його відомстві панує бардак. За його словами, у всьому винні "на місцях", – говорить Славіцька.
Міністр охорони здоров\'я Максим Степанов дійсно стверджує, що медики недоотримують обіцяні зарплати "з вини місцевої влади або головних лікарів медичних установ. Бо, мовляв, "почались маніпуляції, і в деяких випадках, мені доповідають, що вважають виплати погодинно або ще якось. Це неприпустимо. Всі без винятку виплати повинні здійснюватися в повному обсязі", – наполягає чиновник.
І тут він правий. Цільове (або ні) використання "коронавирусных" грошових коштів є окремою великою проблемою і темою для дослідження. Цю тему під свій контроль взяла Рахункова палата. За недавньою заявою її голови Валерія Пацкана фахівці Палати вже почали відстежувати витрати на боротьбу з Covid-19.
Але якщо витрати з внутрішньоукраїнських джерел надходжень ще можна досліджувати, то з перевіркою засобів, які прийшли в Україну з-за кордону, проблем значно більше. Тому добре рахувати свої гроші (і вимагати детального звіту) вміють, здається, тільки в МВФ. Між тим в Україну мають бути спрямовані 58 млн дол. сукупної допомоги від ВООЗ, ЮНІСЕФ і ООН.
Повідомити про їх надходження повинно було б український уряд. Воно ж повинно було б і розписатися за кожен долар такої допомоги, пояснивши нашим партнерам, куди і навіщо його було витрачено. Однак уряд поки мовчить. І лише скаржиться на байдужість українців, які самі себе наражають на небезпеку, виїжджаючи вранці на роботу в забитих під зав\'язку маршрутках та/або на міському транспорті.
Власне, альтернативу цьому варіанту (якщо, звичайно, відкинути телепортацію) взяти ніде. І громадяни піддаються небезпеки не стільки для того, щоб померти, скільки для того, щоб вижити. Але транспортні проблеми України, як і ту прірву, яка існує між її членами уряду і "пересічними громадянами", вже є окремою темою для розмови.
Наталія Лебідь
Категория: Новости
Тяжкість "корони": Куди пішли гроші "коронавирусного" фонду
