Турбоминистры, "антиколомойский" і земля: Заради чого Верховна Рада порушила карантин
Опубликованно 01.07.2020 06:25
Після декількох переносів пленарного засідання парламент зібрався нарешті позачергово. Причому аж тричі. У понеділок Верховна Рада провела одну за одною три позачергові сесії, хоча регламент ВР не передбачає подібного турборежиму. Депутати засідали в масках і рукавичках, щоб не торкатися голими руками до незручних питань. Таких повинно бути три – призначення міністрів, закон про землю і "антиколомойский" закон, тобто документ, який повинен перешкодити поверненню колишнім власникам націоналізованих банків. Інші питання порядку денного виглядали менш конфліктними. І стосувалися переважно коронавіруса.
Епідемія під куполом
30 березня парламент повинен розглянути 13 питань. У цій чортовій дюжині – кілька антивірусних пунктів. Зокрема, законопроект щодо забезпечення лікування коронавіруса; законопроект щодо посилення соціальних гарантій у зв\'язку з епідемією; законопроект, який регламентує експорт протиепідемічних засобів; законопроект щодо здійснення судового провадження під час карантину тощо.
Окремим блоком йшли кадрові моменти: призначення на посаду міністра охорони здоров\'я Максима Степанова замість Іллі Ємця. А також – Сергія Марченка замість Ігоря Уманського. Ще Рада мала намір заповнити одну з урядових вакансій і віддати крісло міністра енергетики та вугільної промисловості Ользі Буславец.
З відставками парламент розібрався, можна сказати, граючись: звільнення Уманського підтримали 249 народних депутатів, звільнення Ємця – 271 нардеп. А от далі справа спочатку не пішло. Вдень парламентарії провалили обидва голосування за призначення нових міністрів – і по кандидатурі Сергія Марченка на міністра фінансів, і по Максиму Степанову на посаду глави Моз. Повторне голосування за обох було успішним вже ввечері – під пильним наглядом Володимира Зеленського, який особисто прибув "під купол".
А от призначення міністром енергетики Ольги Буславец таки відтермінували. Це питання зняли з розгляду на прохання президента: Володимир Зеленський направив у Верховну Раду відповідний лист, повідомив вранці спікер Дмитро Разумков. Говорять, що кандидатуру Буславец депутатам показали за кілька годин до голосування, і ті навідріз відмовилися голосувати в таких умовах.
На додачу Рада провалила голосування за зміни до Держбюджету. У зв\'язку з карантином, який викликав падіння ВВП і промвиробництва, було запропоновано перейти в режим жорсткої економії (при цьому, однак, прем\'єр-міністр Денис Шмигаль запевняв, що секвестр бюджету не передбачає скорочення витрат на інфраструктуру і розвиток, культуру та освіту), але одночасно направити більше коштів на боротьбу з коронавірусом.
І зміни до бюджету виявилися поставленими на паузу, зате були прийняті "антивірусні" закони. З важливих законодавчих новацій слід відзначити ту, яка стосується можливості лікувати коронавірус засобами, яких раніше не було у відповідних терапевтичних протоколах. Що ж, з ліками від "корони" експериментує весь світ, так і тепер Україна не залишиться осторонь. А догляне за процесом вже новий голова Моз. "Скинув негатив на прем\'єра"
До речі, про голову Моз. Цікаво, що за кілька годин до голосування за відставку Ємця 112.ua зв\'язався з прес-секретарем тепер вже колишнього міністра Артемом Дехтяренко. Той запевнив, що його шеф не збирається звільнятися. "Ілля Ємець ніякої заяви про відставку не писав. Він прийшов на посаду для проведення медичної реформи, фінальним результатом якої має стати державне медичне страхування. А також заради того, щоб допомогти Україні подолати коронавірус. І він буде залишатися на посаді, поки не виконає ці завдання", – запевнив Дехтяренко.
Але парламент відкоригував наміри чиновника, маючи, очевидно, для цього вагомі підстави. Насамперед тому, що, за словами нардепа від "Слуги народу" Олександра Дубинського, Ємець збрехав керівництву держави про те, що заразився коронавірусом. Ніж, звичайно ж, неабияк налякав Банкову. Це екс-міністр зробив нібито для того, щоб якомога швидше бути відправленим у відставку – незважаючи на озвучену публічно намір до кінця виконувати свою місію.
І навіть якщо така версія є фантазією Дубинського, в бекграунді Ємця – ще один "зашквар": заяву про те, що всі українські пенсіонери, зрештою, помруть від епідемії, і рятувати подібні потенційні "трупи" особливого резону немає.
Було б логічно, каже в коментарях 112.ua політолог Євген Булавка, якщо б відповідальність за подібні висловлювання і їх авторів ніс безпосередньо президент Зеленський, оскільки ці люди "прийшли до влади від його імені, так і парламент був сформований фактично під нього". "Але почекаємо результатів соцопитувань, які, до речі, покажуть ще й те, з яких джерел українці черпають інформацію. Тому що в соцмережах Зеленський повністю програє, а на ТБ ситуація інша, але вона залежить від того, з ким з олігархів і власників ЗМІ він зумів налагодити контакт", – додає Булавка.
У той же час "Зеленський дуже вдало дистанціюється від промахів уряду. Так само робив і Порошенко, і Янукович, і Ющенко. Тобто цар хороший, бояри – погані. Всю провину за недоліки Кабміну валять на Шмигаля, а президент нібито не в курсі. Він зустрічається з парламентом, дбає про країну і т. п. Зеленський вже трохи скинув негатив, звільнивши Гончарука. Якщо буде потрібно – звільнить і Шмигаля. Але дивлячись на всі останні події, на підкуп депутатів, не виключаю, що Зеленський буде розпускати Раду в цілому", – відзначає політексперт Кирило Сазонов. Сиди вдома – рятуй світ. І Коломойського
Щодо згаданого Сазоновим підкупу – історія окрема. Податковий комітет Верховної Ради лише з другої спроби підтримала урядовий законопроект № 2571-д, який гарантує виведення з ринку неплатоспроможних банків і робить неможливим їх повернення екс-власникам. Цей документ, названий "антиколомойским", є важливим з точки зору співпраці з МВФ.
Тому одним з принципових умов отримання Україною траншу Фонду в 5,5 млрд дол. є врегулювання юридичних перспектив "Приватбанку". Як відомо, МВФ вимагає від українського уряду прогресу в питанні стягнення компенсації з екс-власників націоналізованого "Приватбанку".
Президент Зеленський опинився таким чином у ситуації малоприємного вибору між співпрацею з МВФ і добрими відносинами з олігархом Ігорем Коломойським. Останній же тим часом вирішив прийняти превентивні заходи і не допустити голосування по даному питанню взагалі. У соціальних мережах писали, що депутати проігнорували ранкове засідання комітету не просто так. Ходили чутки, ніби пропонують парламентарям від 30 до 60 тис. дол. тільки за те, щоб "захворіти" і бути в Раду.
"Депутати так зачастили хворіти коронавірусом, що у них виникла поважна причина не приходити на пленарні засідання. Благо, що привід є", – коментує заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко.
На сесії дійсно були відсутні близько сотні народних обранців. А з тих, хто знайшов у собі сили прийти, близько 15 осіб відчували себе погано, поінформував голова фракції "Слуги народу" Давид Арахамія. У подібні недуги, втім, не надто вірять експерти.
"Владі не вистачає голосів, але вона їх буде шукати. І сьогодні, коли будуть призначати нових міністрів, буде підігравання тим чи іншим політичним групам, щоб згодом їх можна було залучити до голосування за потрібні закони. Тобто сьогодні відбудеться таке собі попереднє засідання, пробний камінь, який дозволить зрозуміти, чи потрібні голоси", – ще вранці коментував Богдан Петренко.
І голоси знайшлися: їх було 267, і цього вистачило, щоб прийняти "антиколомойский" закон у першому читанні. При цьому президентська фракція дала лише 198 голосів за, але плече їй вчасно підставили "Європейська солідарність", "Голос", група "Довіра" та кілька позафракційних депутатів. Агітувати за прийняття закону до трибуни виходив особисто Петро Порошенко.
І останнє, що зробила Рада у понеділок, так це продовжила розглядати поправки до закону про землю. Досить несподівано, тому що ще вранці спікер ВР Дмитро Разумков нагадував, що цього документа в порядку денному немає. Політолог Кирило Сазонов так пояснив його відсутність: "По землі Зеленський вніс ряд позитивних пропозицій: і обмеження гектарів, і щодо того, хто саме може купувати землю – вийшов хороший проукраїнський закон, а тому спонсорам відразу стало нецікаво. МВФ також стало нецікаво".
А його колега Євген Булавка пояснив обережність у прийнятті закону про землю тим, що Зеленський втратив вплив на власну політсилу, яка ще недавно становила парламентська ядро. "Монобольшинства у нас вже не існує, а конфлікти всередині "Слуги народу" стають гостріше", – говорить експерт. Та й взагалі, додає він, "ситуація все більше хаотизируется і виливається у проблеми для країни".
Наталія Лебідь
Категория: Новости
Турбоминистры, "антиколомойский" і земля: Заради чого Верховна Рада порушила карантин
