Коронавірус проти ринку землі: Що і як вплине на курс гривні?
Опубликованно 29.06.2020 01:15
На поточному тижні Верховна Рада повернеться до розгляду законопроекту про ринок землі, а, можливо, навіть і завершить роботу над ним. Якщо голосування буде результативним для лобістів відкритого ринку, то тоді агросектор України почне жити за новими правилами. Наскільки ці правила перекроять економіку держави і, зокрема, чи вплинуть вони на валютний курс? Експерти дотримуються протилежних думок з цього приводу. Вниз або вгору
Введення ринку землі може значно вплинути на зміцнення гривні. Про це медійникам говорить керівник відділу аналітики ГК Forex club Андрій Шевчишин. Втім, у довгостроковій перспективі гривню чекає ослаблення.
"Драйвером може стати прийняття або неприйняття закону "Про ринок землі". Якщо його приймуть, та ще дозволять нерезидентам купувати землю, це стане додатковим трендом на зміцнення гривні, оскільки нерезиденти почнуть поступово заводити в Україну валюту під майбутні інвестиції в агроринок", - вважає експерт.
А президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак в інтерв\'ю журналістам говорить наступне: "Якщо закон дозволить купувати землю іноземцям, вони будуть заводити в Україну мільярди доларів і тут міняти їх на гривні, щоб купити землю. Також, якщо буде чесна приватизація, то бізнес - іноземний та український - почне завозити гроші з-за кордону або брати дешеві кредити в іноземних банках. Приплив валюти може вирости дуже істотно. І, якщо НБУ буде продовжувати таку політику, то ми можемо побачити і долар по 20 грн".
Долар по 20 - це, звичайно, непогано. Втім, попереджає Козак, "в цьому році ринок землі ще не відкриють. Але ринок грає з випередженням. Якщо ми будемо розуміти, що завтра в країну підуть ешелони доларів, то банки почнуть позбуватися від доларів вже сьогодні, бо завтра долар буде дешевше. Тобто фінансові установи грають на випередження, і вони будуть позбуватися від долара заздалегідь. То ж будуть робити і громадяни. І в результаті курс опуститься", - вважає Козак.
Перспектива - досить приваблива, от тільки чи дійсно "ешелони доларів" вже шикуються, щоб наввипередки бігти в Україну?
Але якщо б це так і було, є й інші фактори, що впливають на курс долара, крім землі або приватизації. Член економічного дискусійного клубу Євген Олейников нагадує, зокрема, про двох чинниках. До кінця року національна валюта завжди слабшає, оскільки імпортери фіксують виручку і переводять дохід у валюту. Другий момент, пов\'язаний з потребою держави віддавати закордонні позики, також негативно впливає на гривню. Не далі як у березні 2020 долар може зрости через боргові зобов\'язання, прогнозує Олейников в інтерв\'ю телеканалу "Рада". Фактор землі
Андрій Мартинов, провідний науковий співробітник НАН України, до переліку Олейникова додає ще один пункт. На курс гривні вплине і отримання (або неотримання) 500 млн євро кредиту від ЄС, каже він. А також - розблокування роботи з МВФ, яка в свою чергу буде залежати від того, чи відкриють ринок землі, що, як відомо, є однією з умов наших партнерів з Міжнародного валютного фонду.
А тим часом "Національний банк не очікує істотного зміцнення гривні у зв\'язку з відкриттям ринку землі, - коментує для 112.ua економічний експерт Олексій Кущ. - А міністерство економіки досліджувало інше: вплив ринку землі на ВВП, і прийшов до висновку, що такий вплив буде мізерним. Максимум до 1,8%. Якщо порівняти це з обіцянками Гончарука, що економіка зросте на цілих 40% протягом чотирьох років, можна відчути, наскільки велика різниця".
Кущ продовжує: "Міжнародні інститути вважають, що відкриття ринку землі буде мати негативний вплив на зростання ВВП. Короткостроковий ефект може мати місце, і гривня зміцниться, але далі настануть негативні наслідки. Значна частина земельної ренти, яку вносять зараз власники земельних паїв, буде вимиватися за кордон. Зараз те, що дає земля, залишається в українській економіці, але якщо викуплять землю спекулянти, кошти підуть за кордон".
Нарешті, є ще один момент, на який вказує економіст. "Останнім часом почали поширюватися чутки про те, що нерезиденти створили "паркінг" інвестицій на ринку облігацій внутрішньої позики і головна мета цих вкладень - скупка землі в кінці наступного року". При цьому, продовжує Кущ, "серед так званих "нерезидентів" справжніх іноземців - не більше 50%. Решта - фіктивні інвестиції, сформовані структурами, афілійованими з владою і такими, які використовують інсайдерську інформацію".
Чим ця ситуація небезпечна? "Якщо антиутопія з курсом буде продовжуватися і в наступному році, мультиплікатор портфеля ОВДП на вкладений долар виросте при певних розкладах до рівня 2 до 1. Тобто на мільярд доларів портфельних інвестицій доведеться стільки ж прибутку. Якщо ці гроші "распаркуют" на ринку землі, - вийде, що 50% земельного банку так звані "нерези" куплять на шару. В такому випадку держава в наступному році ризикує залишитися і без грошей, і без землі", - говорить він. Аргентини не вийде
А без землі, і без грошей навряд чи слід розраховувати на стабільність національної валюти. Кущ додає і таке: "Крім того, слід очікувати погіршення динаміки розвитку аграрного комплексу, оскільки він розвивається головним чином за рахунок фермерських господарств. Відкриття ринку землі призведе до аргентинським сценарієм, коли земельні ділянки будуть великими масивами переходити у власність декількох земельних компаній. Ми втратимо значний потенціал. У тій же Аргентині відкриття ринку землі не призвело до зростання економіки, а швидше навіть навпаки".
До речі, про Аргентині. У свій час ця країна довго чинила опір китайської експансії, але в підсумку здала свої позиції під тиском обставин. Справа в тому, що в Китаї, де знаходиться найбільший рослинницької агрохолдинг у світі Beidahuang Group (земельний банк становить понад 5,4 млн. га), не вистачає орних земель. Ще у 2011 році компанія почала пошук земель для виробництва сої в інших країнах світу. Для того, щоб взяти в оренду 234 тис. га землі під вирощування сої в Аргентині, китайцям довелося інвестувати 1,5 млрд. доларів.
У 2018 році Beidahuang Group вдалося домовитися про купівлю ще 320 тис. га в Аргентині, на що країна пішла через дефолту і заради пакетних інвестицій з КНР. Відомо, що до цього інвестиції КНР в сільське господарство Аргентини були небажаними - в першу чергу з-за настроїв місцевого населення і бізнесу. Невдоволення місцевих, зокрема, підігрівалося подорожчанням орних земель у зв\'язку з підвищеним попитом на них. Наприклад, у провінції Санта-Фе оренда зросла з 150 доларів за гектар у 2001 році до 650 доларів в 2017 році. Коли така вартість стала для "тубільців" непідйомною, на аргентинський земельний ринок зайшли китайці.
Але Аргентина була цікавим напрямком для капіталовкладення - на відміну від України, наголошує в розмові 112.ua аналітик агентства MPP Consulting Павло Мельник. "У Аргентини - Латинська Америка з 1,5 мільярдами населення, а через Атлантику - Африка, де безліч голодних ротів. Аргентина цікавіше і розташована ближче до великої кількості людей. А що Україна? Ну, чорнозем у нас... Але можливість захистити інвестиції - значно нижчі", - переконаний експерт.
"Коли відкриються потреби в нових інвестиційних ринках, ніхто не стане поспішати в Україну. По ряду причин. Через владу, через закони, через нашу проблемної північної сусідки і з-за війни на Сході. Тут багато ризиків", - зазначає Мельник.
Він також додає, що всі нинішні баталії навколо концентрації земель в одних руках виглядають просто-таки наївно, якщо абстрагуватися від української ситуації. "Ми говоримо про кількість гектарів, але навіть якщо брати максимум - це копійки для світової економіки. Наші парламентарії просто відпрацьовують гроші на цій темі", - каже Мельник.
Як відомо, зараз вирішено обмежити продаж земель в одні руки 10 тисячами гектарів. Для авторів відповідних поправок ця цифра здається суттєвою і стоїть того, щоб навколо неї ламати списи, але для потенційного інвестора це - ніщо, вважає експерт. Українці ще не навчилися мислити стратегічно і трохи відриватися від рідного ґрунту, щоб подивитися на хід подій зверху. "Ми собі малюємо якісь зміни і думаємо, що буде "вау". Але "вау" не буде", - каже Мельник. "Світова економіка зараз падає з-за коронавіруса", - нагадує він. Гривня також "захворіє"?
Про те, як впливає нова епідемія на світову економіку, говорити можна довго. А якщо звузити цю тему до питання, як співвідносяться коронавірус і гривня, то необхідно відзначити наступне. З одного боку, є позитив у вигляді зниження світових цін на енергоносії. Але з іншого - "інвестори йдуть з облігацій країн, що розвиваються", відзначає старший аналітик інвестиційної компанії "Альпарі" Вадим Иосуб в інтерв\'ю РБК-Україна.
"У середньостроковій перспективі це матиме певний тиск на гривню. Але мова про її інтенсивному і сильному падінні не йде", - говорить він. Втім, це за умови, що епідемія зафіксується на тій точці, на якій вона зараз. Якщо ж вона не заспокоїться на досягнутому, наслідки можуть бути гірше.
Світові біржі зараз штормить як ніколи, особливо це стосується ринків, що пропонують золото, ціни на яке істотно зросли. В України немає золота на продаж - і це мінус. Але плюс (нібито!) у тому, що долар впав до тримісячного максимуму і знизився по відношенню до євро. Долар впав по відношенню до ієни і швейцарського франка. Здавалося б, чим слабший долар, тим міцніше гривня. Але в глобальному світі не все так просто.
"Коронавірус - це погано. Для здоров\'я людей. Але, як виявилося, добре для здоров\'я українських реформ. Тому що не залишає влади вибору. У неї тепер немає інвесторів, які на тлі дешевих грошей готові закривати очі на витівки влади і продовжувати купувати (внутрішні облігації - авт.). Тепер тільки досвідчені бюрократи, які знають, з ким мають справу, а тому повторюють сакраментальне "вранці реформи, увечері гроші", - пише в авторській колонці на "Новому часу" інвестиційний банкір Сергій Фурса.
"Не виключено, що істерика на ринках пройде, і ми не побачимо переходу до затяжного падіння і рецесії. Але поточні події на ринках повинні нагадати владі України, як важлива співпраця з МВФ і що хороша погода не може тривати вічно. А значить, треба мати з собою парасольку. А значить, треба цінувати програму МВФ. А значить, пора перестати викручуватися і намагатися пропетляти, залишаючись друзями як з МВФ, так і з українськими олігархами. Вірус не дозволяє служити двом панам одночасно", - продовжує він.
А для співпраці з МВФ важливо відкриття ринку землі, про що вже говорилося вище. Іншими словами, ми повернулися до того, з чого почали. Вільний обіг земельних угідь має для стабільності національної валюти і позитивні, і негативні наслідки. Але більш докладно на цьому варто зупинитися вже після остаточного рішення парламенту.
Наталія Лебідь
Категория: Новости
Коронавірус проти ринку землі: Що і як вплине на курс гривні?
