В полоні у лайнерів і торгових суден. Чому десятки тисяч українців не можуть повернутися додому
Опубликованно 21.06.2020 09:00
Крім професійних моряків, влаштуватися на лайнер в якості обслуговуючого персоналу може практично кожен, хто непогано володіє англійською. Це хороший спосіб підзаробити, враховуючи, що навіть для самого дрібного зарплата персоналу на борту в кілька разів вище середньої по Україні.
Проте робота на кораблі - це ще й суттєвий ризик. Під час пандемії сотні тисяч моряків по всьому світу опинилися в пастці на своїх судах. В одних тільки водах США застряг 91 круїзний лайнер з понад 60 тисячами осіб. А тим, хто працевлаштований на вантажних кораблях, доводиться ще складніше. Члени екіпажів мільйона торгових суден по всьому світу продовжують працювати беззмінно вже більше 2 місяців.
Як живуть українці на іноземних суднах під час пандемії і коли їх повернуть додому? День бабака для моряка
Артем (ім\'я змінено) - українець, який працює на круїзному лайнері, що застряг в порту в Барбадосі.
"Два місяці ми не ступали на землю. Хто більше, хто менше - в залежності від того, коли вивантажили останніх гостей. Я на лайнері не так довго, потім їздив додому. Деякі люди тут знаходяться і 8, і 9 місяців. Вони ось-ось повинні були виїхати: хто-то в березні, хто-то в квітні, - розповідає він. - Раніше я був на Freedom of the Seas, а зараз нас вже перевели на Enchantment of the Seas. Тут зібрали близько 600 українців і приблизно стільки ж румунів. Можливо, їх навіть трохи більше, ніж нас".
У судновласника є зобов\'язання: працівник повинен отримувати зарплату, бути забезпечений продуктами харчування, у кінці контракту - відправлений на батьківщину. В умовах карантину моряків, у яких закінчився строк дії контракту, відправляють по домівках після огляду лікарями-епідеміологами.
Щоб полегшити логістику, компанії, у яких є по кілька лайнерів, у портах або в окремих островах перекидають своїх членів екіпажу з судна на судно. Обидва судна, про які говорить наш співрозмовник, належать Royal Caribbean Cruises Ltd. "Чарівність морів", на який перевели співрозмовника, поменше "Свободи морів". Судно вміщає в середньому 2,5 тисячі осіб проти 4,5 тисяч.
В умовах пандемії коронавіруса багато компаній не можуть репатріювати своїх співробітників. Вони або продовжують їм контракти, або залишають на судах пасажирами до моменту, коли екіпажі можна буде замінити. Останній варіант Профспілка працівників морського транспорту морякам не рекомендує, так як в такому випадку судновласник не зобов\'язаний його годувати, страхувати, тобто перебування особи на судні стає ризикованим. Але багато хто все одно опиняються в таких умовах.
На даний момент українські моряки по всьому світу чекають дати X - своєї репатріації. Багатьом вона ще не відома. Артем розповідає, що складніше всього було провести на борту двотижневий карантин, який у підсумку продовжили ще на 3 дні. Але йому пощастило: "бранців" лайнера розселили по гостьовим каютах, де принаймні є вікна, на відміну від кают екіпажу. Такого бонусу співробітники багатьох інших компаній не дочекалися.
Деякі колеги Артема відбували карантин в закритій кімнаті на 10 кв. м, де є тільки двох\'ярусне ліжко, стіл зі стільцем і санвузол. На карантині їжу приносили під двері, часто із запізненням. Деякі моряки скаржилися на брак питної води і маленькі порції. Тим не менш, вони могли вибрати, що конкретно вживати в їжу.
До кінця ж карантину, приблизно протягом 7 днів поспіль, тих, у кого не було балконів, виводили на двогодинну прогулянку по палубі. Але все це - на судні, де не було випадків коронавіруса. На більшості лайнерів фіксувалися спалаху захворюваності і умови були більш жорсткими.
Кабіна на лайнері, на який пересадили Артема, виглядає так:
112.ua 112.ua
На судні дотримується "масковий режим". Правда, за ним не дуже стежать. За ці два місяці членам екіпажу видали по 1-2 штуки засобів захисту. Харчування стало краще.
"Зараз харчування хороше: курка, телятина, іноді морепродукти. Не на що скаржитися. Всі розбились по парах, так як за столом, приміром, вчотирьох сидіти не можна. З магазинів - лише маленький маркет з дрібничками. Чіпси, батончики, шампунь і т. д. Спортзал то відкривали, то закривали. Єдине, що у нас був настільний теніс. Поверхні дезінфікуються, температуру вимірюють двічі на день", - розповідає він.
Скільки всього моряків зараз не може повернутися в Україну - невідомо. У МЗС поки не відповіли на відповідний інформаційний запит. Андрій Шевченко, керівник фонду допомоги морякам "Ассоль", каже, що немає точних офіційних даних навіть про те, скільки українців працює на іноземних судах. Називаються цифри від 80 до 180 тис., з "розбігом" майже в два рази.
Сам Шевченко вважає, що це близько 80-100 тис. чоловік, і переконаний: не може повернутися додому "далеко не одна тисяча моряків". А Олег Григорюк, перший заступник голови Профспілки працівників морського транспорту України, передбачає, що близько третини всіх українських моряків знаходяться в "ув\'язненні" на іноземних судах, тобто близько 25-30 тис. осіб. Причому для багатьох з них термін перебування на борту критичний.
"Я зробив короткий соцопитування серед моряків, хто скільки знаходиться на борту. Хтось називає прийнятні цифри, наприклад, в 4 місяці, а хтось говорить про 14 місяцях. Безумовно, це безпрецедентне порушення Конвенції про працю в морському судноплавстві (MLC, 2006)", - розповідає він 112.ua.
Зазвичай рейси тривають до 6 місяців, зустрічаються і по 7-8. Їх також можуть продовжувати на місяць-два. Але, відповідно до зазначеної конвенції, перебувати в морі більше 11 місяців не можна. Втома накопичується, що може стати критичним при управлінні судном. На межі суїциду
"Взагалі ми живемо тут в комфорті. Однак, навіть якщо клітка золота, вона все одно залишається кліткою. Найсумніше, що не можеш повернутися додому до сім\'ї. Люди в напруженому стані, і я в тому числі", - каже Артем.
Втома екіпажу зростає, особливо якщо мова йде про вантажному судні, яке продовжує займатися поставками. Наприклад, капітан одного з торгових суден просто привіз його в Індію, оголосивши, що більше не може працювати.В умовах тривалого перебування в обмеженому просторі зростає ймовірність суїцидів. З кінця квітня кількість таких інцидентів почастішало. Наприклад, 30 квітня вистрибнув за борт поляк з Jewel of the Seas. А 9 травня в каюті на судні Carnival Breeze знайшли мертвого угорця. Не обійшла тенденція і українців. Тіло 39-річної українки, яка викинулася за борт судна Regal Princess, знайшли 10 травня. У той же день загинув також член екіпажу вантажного судна Panamax Alexander. Його знайшли місцеві, які ловили рибу.
Якщо говорити конкретно про лайнерах, то в ЗМІ говорять про статистику смертей в три рази в тиждень по всьому світу. Це смерті з необережності, з медичних причин. Окрему статистику по суїцидів знайти складно, тому і оцінити, чи стало суїцидів більше, дуже важко.
"Зараз, враховуючи ті звернення, які до нас надходили, зростання тенденції за кількістю суїцидів ми не спостерігаємо. Але не можна виключати, що він все-таки станеться, якщо ситуація не вирішиться найближчим часом", - говорить Олег Григорюк.
У різних компаній підходи до запобігання таких ситуацій різні. Залежно від судна, психологічною допомогою може займатися бортова медична команда. Деякі компанії проводять тренінги для своїх співробітників. Також інші члени команди зобов\'язані повідомляти, якщо хтось перебуває у депресії. Є і гарячі міжнародні лінії, зателефонувавши за яким можна виговоритися.
За підтримки Міністерства закордонних справ при профспілці сформований Морський інформаційний центр. Представники центру проводять консультації 24/7, заспокоюють моряків та їх родичів. Звичайно, це тільки частково вирішує проблему, так як далеко не всі готові ділитися з фахівцями. У профспілці розповідають, що в основному консультують дружин моряків, а вони в свою чергу - своїх чоловіків.
Втім, кажучи про суїциди, Артем підкреслює, що вони можуть бути пов\'язані зовсім не з карантином.
"На кораблі немає психолога. Якщо погано, пропонують зателефонувати на гарячу лінію або ж поговорити з членами екіпажу - ось така "політика відкритих дверей". Але люди, звичайно, всі потайні, особливо європейці. Тим не менше ця робота передбачає, що ти довго не будеш перебувати вдома. Моряки знали, чого чекати. Якщо говорити про електриці, покончившим з собою, моє особисте враження - що це не має ніякого відношення до вірусу. Робота в них є, потрібно судно ремонтувати, фарбувати і обслуговувати, гроші капають", - ділиться думкою Артем.
Про це говорять і у фонді "Ассоль". Хоч у ЗМІ почали більше писати про суїциди, точно судити про це не можна, так як показник не постійний. Крім того, деякі смерті навмисно списують на суїцид або нещасний випадок.
"Якщо людина нібито людина просто пропав з борту судна, це дозволяє недобросовісному судновласнику зняти частину провини за себе і добитися погашення від страхової. Капітан судна і влади порту, звичайно, проводять розслідування, але з цим є складнощі. Моряки бояться втратити роботу, тому неохоче дають свідчення. В цілому ж, ми працюємо з моряками вже більше 10 років, і кількість звернень зросла", - каже він.
Артем підкреслює, що зараз членам екіпажів лайнерів психологічно набагато легше. Можна ходити по всьому судну, в одну кабіну дозволено заходити до 3 осіб. Людей безкоштовно годують, наливають алкоголь. Всі п\'ють, веселяться. Єдина велика проблема, на його думку, - брак комунікації з боку керівництва компанії. Моряків нервує невідомість, той факт, що рейси постійно відкладаються.
Людям кажуть, що завтра їх заберуть, все збирають речі, переживають про те, як все пройде, прощаються. Але вранці кажуть, що все відміняється. І так кілька разів. Психологічно важко постійно бути "на валізах", ще й тоді, коли не пояснюють причин, чому все зірвалося. Та ж українка, яка покінчила з собою, повинна була летіти чартерним рейсом додому 8 травня, але його перенесли на 12-е число.
До речі, на кораблі цієї ж компанії Navigator of the Seas 14 осіб оголосили голодування і згорнули протест тільки після того, як був організований чартерний рейс з Барбадосу.
Українців, які зараз перебувають на Enchantment of the Seas, обіцяють репатріювати сьогодні. Тобто 605 чоловік незабаром повинні опинитися вдома, якщо знову нічого не зміниться.
"Серби на Majesty of the Seas 5, приміром, розтягнули плакат "Скільки вам ще потрібно суїцидів". З балканцями жартувати не можна (сміється). Тиск на компанію зростає. Якщо нас не відправлять додому 22-го числа, боюся уявити, що буде далі", - підкреслює співробітник Royal Caribbean.
Але потрібно розуміти: якщо для екіпажів американської круїзної компанії перспективи оптимістичні, то українцям, які перебувають на лайнерах в інших куточках світу, а також на вантажних судах, залишається тільки гадати, коли ж їх репатріюють. У пошуках причин
Як вже було сказано, у відповіді за те, що відбувається - судновласники. Саме на них також лежать витрати за репатріацію моряків. Чому ж компанії так довго не йдуть назустріч морякам у їх поверненні на батьківщину і залишають їх на судах?
Питання про причини того, що відбувається об\'ємний, складний і не має однозначної відповіді. Але в основному все впирається в проблеми з логістикою.
"Закрито авіасполучення між країнами, у багатьох з них введено надзвичайний стан. Відправити моряка, наприклад, в Австралію або Америку, можна, але головна проблема - як його потім репатріювати додому. І основні труднощі не для круїзних лайнерів, де знаходиться мінімум по 300-400 чоловік, і з них кілька десятків наших громадян. Найбільша проблема - торгові судна, на яких перебуває команда всього в 12-25 чоловік. Якщо українець там один, заради одного його ніхто чартер замовляти не буде", - розповідає Андрій Шевченко.
Так як не всім компаніям вдається організувати чартери, деякі судна пливуть до потрібної точки висадки днями. Це не тільки дорого, але і шкідливо для екології.
Про цілому конгломераті проблем говорить і Григорюк.
"В основному вони пов\'язані з максимально условившимися процедурами організації замін екіпажів. Це і особливості регулювання в країні, в порту якої перебуває судно, неможливість побудувати адекватний маршрут, забезпечити вимоги щодо обсервації, зросла ціна на квитки, складність організації стикувань в аеропортах і проблеми з забезпеченням безпеки на шляху переміщення", - підкреслює заступник голови ПРМТУ.
Також є складнощі, що стосуються вимог щодо ПЛР -тестування. Морякові необхідний сертифікат про те, що він пройшов тест, і його результат негативний. Крім того, що тести коштують грошей, їх також необхідно надсилати за підтвердженням до Києва. Григорюк підкреслює: судновласник розуміє, що вже після здачі тесту моряк міг заразитися. Але тести все одно потрібні, в тому числі і для страхових компаній.
Співрозмовник з Royal Carribean також не звинувачує свою компанію.
"Керівництву не все одно, це точно. Тут відносини начальник - співробітник збудовані не так, як у нас. Ми їх ресурс для заробітку, вони нас цінують. Не думаю, що справа в економії грошей. Адже тільки на пальне для судна йде дуже багато, не кажучи про інші витрати. Дешевше нас відправити додому і все. Думаю, в нашому випадку причина полягає в нескінченних правила безпеки американців, які, правда, зовсім не діють", - підкреслює він.
CNN, посилаючись на берегову охорону, дійсно повідомляє, що круїзні судна застрягли з-за правил, встановлених Центрами США по контролю і профілактиці захворювань. Генсек Міжнародної конфедерації профспілок Шаран Барроу місяць тому вже звернулася до лідерів і урядів країн "Великої двадцятки" з проханням сприяти зміні екіпажів в портах. А Міжнародна морська організація ООН дала такі рекомендації у вигляді циркуляра ще 27 березня 2020 року.
Багато країн так і не визнали моряків ключовими працівниками, які надають послуги, необхідні для життєдіяльності людей на планеті. Якби це було зроблено, вони б отримали право на вільне пересування через порти. Але політика країн щодо карантину іноді призводить до сумних наслідків. Влада Індонезії, наприклад, не брали моряка з підозрою на інсульт: зійти на берег не можна було навіть для отримання термінової допомоги. А в\'єтнамські власті відмовилися давати дозвіл на транспортування тіл померлих.
Втім, Григорюк підкреслює, що на судновласників теж є частина провини. Не всі хочуть занурюватися в дану проблематику: деяким простіше продовжити чинні контракти. Експерти сходяться на тому, що все залежить від компанії. Хто хоче, той шукає можливості, а хто не хоче - відмовки про обмеження в різних країнах. Крім того, багато компаній свідомо ризикували і не скасовували круїзи незважаючи на пандемію.
Відповідальність лежить не тільки на владі країн, в яких портах стоять кораблі, але і на тих країнах, чиї громадяни перебувають на судах. Зокрема, і на українському МЗС. Вони повинні прикладати максимум зусиль для повернення своїх громадян. Що робить для моряків Україна
Після початку пандемії першою проблемою, яка виникла для деяких моряків, стала дійсність їх професійних документів, без яких вони не можуть працювати на судні. Їх зазвичай необхідно оновлювати на суші. МЗС оперативно вирішив питання, продовживши їх дію до кінця збільшених контрактів українських моряків автоматично.
У частині ж планів по репатріації українців МЗС публічно жодних обіцянок не дає. На інформаційний запит про дати запланованих чартерних рейсів та кількості українців, які будуть вивезені в країну, відповіді поки теж не було.
Велику роботу для вирішення питання проробляє Профспілка працівників морського транспорту України, який є членом Міжнародної федерації транспортників, (ITF), захищає права моряків по всьому світу. Профспілка бере участь в організації чартерів. Нещодавно вдалося повернути 170 українців з круїзного лайнера Mein Schiff 3, що знаходиться в німецькому порту Куксгафен. Тепер наші громадяни повинні проходити 14-денну самоізоляцію під контролем відповідного мобільного додатка і правоохоронців.
З закритими азіатськими країнами, які не дозволяють екстрених репатріації і декларують повну ізоляцію, теж ведуть діалог. В цілому ситуація полегшується наявністю для репатрійованих українців маршруту через Білорусь з можливістю пішохідного перетину кордону. Набагато складніше ситуація для інших країн-постачальників робочої сили, наприклад, на Філіппінах.
"Але ми все одно хочемо, щоб держава декларативно заявило, що може прийняти своїх моряків. Для цього потрібно розробити спеціальний механізм заміни екіпажів. Тоді організація буде простіше. Вже створена наша спільна робоча група з МЗС та Мінінфраструктури. Її засідання призначено на 22 травня о 15:30, і після нього буде зрозуміло, на якому етапі вирішення проблеми ми знаходимося, наскільки ми готові організовувати такі заміни. Механізм повинен бути розроблений до 15 червня, інакше наслідки можуть виявитися критичними", - розповідає Григорюк.
Ймовірно, дата обумовлена тим, що ITF і Міжнародна рада морських роботодавців (IMEC) погодили ще одне продовження трудових контрактів моряків саме до 15 травня. А Міжнародна морська організація (IMO) вже випустила для 174 держав дорожню карту на 55 сторінок, яка повинна допомогти запустити процедуру зміни екіпажів.
Це критично важливо для торговельних суден. Якщо проблема не буде вирішена, можуть зупинитися торгівля і глобальні ланцюжка поставок. Крім того, вантаж, який перевозять торгові суду, не завжди простий. Людська помилка, ймовірність якої зростає з кожним днем, може завдати серйозної шкоди екології.
Втім, навіть після повернення українців на батьківщину не всі проблеми будуть вирішені. Можлива ситуація, коли на суші українським морякам виявиться гірше, ніж на морі. Морякові заплатите карбованої монетою
Поки моряки залишаються на суднах, вони можуть відчувати психологічні проблеми, але фінансово в більшості випадків в накладі не залишаються. Для них організовано безкоштовне харчування і інтернет, за який раніше доводилося платити 4 долари в годину. Крім того, вони продовжують отримувати зарплату.
"Для тих, хто мають відношення до самому судну (інженери, матроси), все як раніше. Офіціанти, кухарі, прибиральники отримують підвищену мінімальну зарплату, так як гостей немає. В залежності від позиції, це від 800 до 3-4 тис. дол. Офіціант, приміром, отримує 2100, його помічник - 1800. Пристойні гроші. Нам (Артем працює в сфері забезпечення комфортного проведення часу гостей) платять компенсацію у 400 дол. в місяць. Але тільки з 25 березня по 25 травня. Як буде далі - незрозуміло", - говорить член екіпажу судна.Але якщо людину відправляють додому, йому найчастіше припиняють платити. Хоча гроші вдома необхідні більше, ніж на судні.
Існують перманентні і термінові контракти. На перманентних можуть отримувати зарплату і ті, хто працює на судні, і ті, хто перебуває вдома. Одна з компаній з-за простою на карантині одноразово виплатила тим, хто працював на неї від 2 до 9 років, 750 доларів. Ті, хто працював від 10 до 19 років, отримали тисячу. Понад 20 років стажу – 1250 доларів. Але такі компенсації отримує мінімальний відсоток людей. В основному всі працюють за строковими договорами.
Саксофоніст Богдан, який повинен був на початку травня відпрацьовувати свій семимісячний контракт, розповідає 112.ua: можливо, краще б був на місці "заточених" моряків. Тим більше, що з точки зору здоров\'я їм набагато безпечніше знаходитися на лайнері, ніж на суші, адже в такому разі вони не будуть контактувати з можливими носіями коронавіруса.
"З "човни" я повернувся в кінці січня, фінанси, природно, були розраховані на три з гаком місяці. Але тепер невідомо, коли я зможу повернутися до роботи. Ходять чутки, що лайнери не запустять до кінця року. Як варіант - тільки підробіток в ресторанах, коли вони відкриються більш масштабно. Звичайно, ці гроші в порівняння з зарплатою на лайнері не йдуть. Багато музикантів влаштовуються кур\'єрами, таксистами. Варіантів не так і багато", - розповідає музикант.
У подібних випадках на допомогу може надати профспілка. Ті, хто більше 6 місяців не може піти в рейс, можуть звернутися за компенсаціями. Рішення про їх обсязі приймається індивідуально, залежно від того, скільки років людина складається у профспілці і на яку конкретно компанію він працює.
Але також потрібно розуміти, що з-за простою фінансово програє і наша економіка, адже моряки приносять в країну близько чверті всієї валюти заробітчан - приблизно 3 млрд дол. у рік.
Так що українській владі мало просто повернути своїх громадян додому. Їй доведеться нарешті вирішувати питання безробіття і подбати про гідному рівні життя моряків на батьківщину.
Ганна Пєшкова
Категория: Новости
В полоні у лайнерів і торгових суден. Чому десятки тисяч українців не можуть повернутися додому
