Справедливої ціни не чекайте: Яким буде ринок землі і чому він не може бути повноцінним
Опубликованно 16.06.2020 10:00
В умовах найсуворіших обмежень з-за коронавіруса в Україні, на позачерговому засіданні вночі Верховна Рада прийняла законопроект, який відкрив шлях ринку сільгоспземель в Україні. Протягом останнього півроку цей документ неодноразово ставав приводом гарячих баталій, суперечок і навіть сутичок в Раді. З-за нього блокували трибуну парламенту, перекривали дороги в регіонах, проводили багатотисячні протестні мітинги. До голосування у другому читанні було подано близько 4 тис. поправок.
Земельна реформа, яка запускається з прийняттям проголосованого нині документа, не призведе до створення повноцінного ринку, який би дозволив власникам земельних паїв виручити за них справедливу ціну, переконані опитані експерти. Крім того, старт ринку землі дано, але при цьому не затверджено механізми, з допомогою яких він міг би функціонувати повноцінно. Якщо цього так і не відбудеться, а торгівля землею почнеться, її скуплять за заниженою ціною ті, хто потім зможе її вигідно перепродати.
Справедливої ціни на сільгоспугіддя не буде
Головне, що потрібно розуміти про ситуацію з ринком землі в Україні, старт, якому дав прийнятий вночі з понеділка на вівторок у другому читанні і в цілому на позачерговому засіданні Ради законопроект про відкриття ринку земель сільгосппризначення № 2178-10, це те, що документ містить конфігурацію, що визначає, кому буде дозволено і скільки в одні руки купувати землі, що самим безпосереднім чином впливає на її ціну при продажі. З цієї причини саме цей документ був причиною таких гарячих баталій, суперечок і дискусій. Найменше грошей зараз мають українські фермери (фізособи), трохи більше грошей у компаній, агрохолдингів (українських юридичних осіб), а буквально шалені гроші мають інвестори з країн Близького Сходу та Азії (держави в пустелях), де влада різними поблажками і пільгами стимулюють багатіїв полювати за сільгоспугіддя в інших країнах. Відповідно, від того, хто буде допущений до конкуренції за землю (а за ринковою логікою продавати її будуть з раціональних, а не емоційних і патріотичних міркувань), залежить такий параметр, як ліквідність.
Депутати проголосували за рішення, згідно з яким з 1 липня 2021 року дозволили набувати право власності на земельні ділянки сільгосппризначення громадянам України (до 100 га в одні руки), а з 2024 року – юридичним особам, які створені та зареєстровані у відповідності з українським законодавством, учасниками (акціонерами, членами яких є лише громадяни України або держава, або ж територіальні громади.
Право власності на земельні ділянки сільгосппризначення також можуть набувати банки (у порядку вилучення як предмет застави). При цьому банки повинні продати ділянки протягом двох років після отримання їх у власність.
Іноземцям, особам без громадянства та іноземним юридичним особам заборонено ставати власниками сільгоспземель в Україні, якщо інше рішення не буде ухвалено на референдумі. Поки ж немає навіть закону про референдум. Тому велике питання, коли може бути проведений референдум і буде проведено взагалі. Але також важливий і інше питання: в якому фінансовому становищі перебуватимуть українці, які готові купити землю (у зв\'язку з очікуваною рецесією), і ті, які захочуть її продати?
"В період такої серйозної рецесії, кризи економік, як ми спостерігаємо зараз з-за коронавіруса, ліквідність землі знижується. Ті, хто буде продавати влітку майбутнього року, якщо це не буде знову відсунуто ще на більш пізній період, вони не отримають реальної вартості своєї землі. Люди будуть обмануті. Крім того, тут реально можуть спрацювати шахраї, оскільки в проголосованої вчора редакції законопроекту не прописано, що землю може купити тільки той, хто її реально обробляє і звітує про свою діяльність не менше декількох років", - сказав 112.ua президент "Української аграрної конфедерації" Леонід Козаченко.
Є й ризик зростання тіньового ринку та схем, оскільки можуть з\'явитися схеми купівлі юридичними особами земель через фізосіб. На цьому може вирости цілий бізнес, попереджає доцент Київської школи економіки Олег Нів\'євський. Крім того, за його словами, той факт, що юридичні особи не будуть допущені до купівлі землі відразу ж, означає, що до 2024 року (коли їм можна буде купувати землю) не буде запущений ринок кредитування під заставу сільськогосподарських земель. Таким чином, не буде і зростання надходжень інвестицій в агросектор.
Але що найгірше, за словами експертів, яка стартує в затвердженою Радою конфігурації земельна реформа не дозволить власникам земельних паїв (близько 7 млн жителів), які захочуть продати свої паї, отримати за неї справедливу ціну. Відповідно, сільські бюджети не отримають податкових надходжень, які при справедливих умовах можуть бути набагато вище. "Модель, яка вчора була введена законопроектом, створює ринок у досить урізаному вигляді", - підсумував Нів\'євський. Реформа є, що регламентують її функціонування документів немає
Експерти відзначають, що парламент дав старт земельній реформі, незважаючи на те, що безліч питань, які б регламентували її ефективне функціонування, залишаються невирішеними. "Багато чого буде залежати від того, як рішення буде імплементована на практиці і яким буде контроль за його реалізацією. У нас є багато питань, які досі не вирішені: зокрема, щодо формування земельного кадастру, на рівні проведення самих процедур купівлі-продажу. Також не передбачено створення іпотечної установи, в якій могли б брати кредити ті, хто реально хоче купити землю", - говорить Леонід Козаченко.
"Для того, щоб ринок землі запрацював повноцінно, повинен бути прийнятий ще ряд законопроектів. В першу чергу законопроект № 9194 про передачу державних земель у користування громадам, що дає сільським громадам більше можливості для розвитку: вони самі на місцях зможуть вирішувати, кому передати ці землі в оренду, та № 2195 – закон про аукціонах, згідно з яким продаж землі, в тому числі і наділів, які перебувають у комунальній власності, може відбуватися тільки на аукціонах. Законопроект про Фонд гарантування кредитів - це дуже важливо для малого бізнесу. Також потрібно прийняти законопроект про приватизацію державних сільськогосподарських підприємств, який врегулює процес приватизації і сільгоспугідь цих підприємств (які володіють значними земельними наділами)", - говорить Олег Нів\'євський. А все тому, що діяли на догоду МВФ
Влади поспішали з прийняттям найважливішою реформи і закривали очі на найважливіші нюанси і наслідки, оскільки діяли на догоду МВФ. Напередодні голосування за земельний законопроект президент Володимир Зеленський особисто прибув у Раду. Раніше він закликав депутатів проголосувати за ринок землі, відкрито говорячи, що це одна з умов Фонду виділення Україні фінансової допомоги. "Для нас дуже важливо, щоб дійсно відбулось підписання меморандуму з Міжнародним валютним фондом, і ви прекрасно знаєте, що дві головні умови – це закон про землю і банківський закон", - сказав він на позачерговому засіданні парламенту 30 березня.
"Те, що закон був нарешті прийнятий, багато в чому відбулося завдяки тому, що в нього все-таки було внесено значну кількість поправок, на яких наполягали професійні громадські об\'єднання: зокрема, принципові правки щодо розміру наділу, який може бути проданий в одні руки, а також щодо черговості права купівлі (першочергове право покупки все ж дано фізособам, а не юрособам). Крім того, викликав найбільші дискусії питання стосовно права іноземців купувати сільгоспземлі було вирішено винести на референдум. Завдяки тому, що за цим вкрай болючим позиціях вдалося досягти певного компромісу, власне, і вдалося подолати обурення політиків, які виступали різко проти ухвалення законопроекту в цілому. Однак вирішальним все ж стало тиск МВФ, який використовував всі можливості на всіх рівнях, щоб прийняття закону стало можливо", - сказав 112.ua Леонід Козаченко.
Він припустив, що остаточна мета Фонду все-таки домогтися права для іноземних інвесторів купувати сільгоспземлі в Україні і те, що процес як такий хоча б зрушать з мертвої точки, вже крок до перемоги: "Кошти, які Фонд нам зараз виділить, рано чи пізно закінчаться, і вони можуть перейти до нового етапу торгів з українською владою, вимагаючи подальших поступок по землі. Можливо, вони зажадають продажу державних земель, які передаються у користування громадам. Хоча якщо на базі цих земель ми самі створимо іпотечний банк, можемо говорити про фонд, розмір якого буде значно перевищувати суму, яку нам виділяє МВФ". * * *
Складно скидати з рахунків злий умисел і заперечувати, що люди, що запустили в нинішньому, далеко не досконалому вигляді реформу з продажу однієї з основоположних українських цінностей – землі, діють з прицілом на те, що їм самим вдасться виступити бенефіціарами, скупивши у зубожілих людей їх землі за безцінь і потім вигідно продати їх іноземцям, коли з\'явиться така можливість.
Хоча легко це зробити не вийде. Для початку доведеться зламати опір. Зокрема, у Раді вже зареєстровано два проекти постанов про скасування голосування за "земельний закон". Один з них подала нардеп від ВО "Свобода" Оксана Савчук, інший – позафракційний нардеп Антон Поляків, який раніше належав до фракції "Слуги народу". До розгляду цих постанов в залі парламенту проголосований закон не може бути підписаний головою Верховної Ради і бути передано на підпис президенту.
"Народний депутат має право оскаржити прийняття будь-якого закону відповідно до статті 48 Закону про регламент Верховної Ради. Згідно з процедурою, глава ВР або його перший заступник направляє проект постанови в день його внесення в профільний комітет, в даному випадку – в комітет з аграрної політики, який у терміновому порядку, але не пізніше ніж через три дні після отримання проекту розглядає його на своєму засіданні. Комітет готує висновок щодо доцільності прийняття постанови або ж його відхилення. Після цього Верховна Рада без голосування включає проект постанови в порядку і розглядає його на пленарному засіданні. Обговорення проводиться за скороченою процедурою. Рішення про скасування результатів голосування за проект постанови приймається більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу (226)", - пояснив 112.ua Віталій Журавський.
Також закон про землю обіцяють оскаржити в Конституційному суді. Про намір звернутися в КСУ вже заявив глава політради "Опозиційної платформи - За життя" Віктор Медведчук. Аналогічну заяву зробила і лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко. Тому питання земельної реформи ще не закритий.
Олена Голубєва
Категория: Новости
Справедливої ціни не чекайте: Яким буде ринок землі і чому він не може бути повноцінним
