Нова соцвиплат для українців. Який "гарантований мінімальний дохід" можуть впровадити в уряді

Опубликованно 15.06.2020 10:20

Перша стаття Основного закону проголошує: "Україна - це соціальна держава. Незважаючи на те, що "Зе-команда" прийшла до влади під гаслами лібералізму, в країні може запрацювати популярна у всьому світі соціальна ідея гарантованого мінімального доходу. Про це йдеться в меморандумі України з МВФ про економічну і фінансову політику, стверджує "Економічна правда".

Правда, планується, що отримувати гарантований мінімальний дохід будуть тільки потребують українці. Але, так як за даними ООН, 60% населення країни живе за межею бідності, на новий вид допомоги, теоретично зможе розраховувати ледь не кожен другий громадянин.

Передумови для впровадження такої єдиної допомоги були давно, незалежно від меморандуму з МВФ. Новий реєстр одержувачів соцдопомоги вже тестується. В теорії, пенсіонери і безробітні стануть отримувати більше, ніж сьогодні. Але експерти стверджують: все може обернутися інакше, і нововведення тільки боляче вдарить по кишенях громадян.

Може в Україні заробити гарантований мінімальний дохід, і якими будуть соціальні виплати - в матеріалі 112.ua. Гарантований дохід по-українськи

Економісти Мілтон Фрідман і Фрідріх фон Хайєк вважали гарантований, або базовий мінімальний дохід кращим способом побороти бідність. Ідея передбачала нарахування державою кожному жителю країни певної суми, яка не залежить від його зайнятості. Це був спосіб захистити пересічних громадян від глобальних економічних потрясінь, а також "заготівля на майбутнє", якщо із-за розвитку технологій потребу в людській праці відпаде.

Першим цю концепцію ще в 1960-х роках випробував американський президент Річард Ніксон. У перерахунку на сьогодні, американцям в рамках експерименту платили близько 10 тисяч доларів в місяць. Деякі випробовувані у вільний час стали займатися освітою і творчістю. В середньому 17% у жінок та 7% чоловіків кидали роботу, а також збільшилася кількість розлучень. Ймовірно, тому республіканці виявилися проти повномасштабного впровадження.

Ідея не припала до душі не тільки їм. У 2016 році жителі Швейцарії проголосували на референдумі проти пропозиції виплачувати кожному дорослому по 2 418 доларів в місяць. Вони побоювалися, що низькооплачуваним, ручною працею займатися ніхто не захоче, крім мігрантів, яких в країну заполонив би незліченна безліч. Крім того, той факт, що гроші були б у всіх, стимулювала б інфляцію.

З січня 2017 року у Фінляндії теж стартував такий експеримент. Держава щомісяця виплачує своїм громадянам по 560 євро. А всього кілька днів тому закон про базовому мінімальному доході прийняла Іспанія. Кожному четвертому громадянину будуть виплачувати не менш 461,5 євро в місяць (близько 13,5 тисяч гривень).

В деякій мірі гарантованим базовим доходом можна вважати наше допомогу по безробіттю. З тією різницею, що в разі працевлаштування українця її виплата буде скасована.

По суті, Зеленський ще в якості кандидата в президенти обіцяв своїм виборцям у певній формі безумовний базовий дохід. Це був економічний паспорт українця. Передбачалося, що на банківський рахунок до повноліття громадян "капатимуть" гроші від реалізації державою природних благ (надр, землі). Але Україна - не Саудівська Аравія або Іран, де були б великі поклади нафти.

Просто так платити українцям поки ніхто не збирається. Такий дохід підходить тільки успішним країнам. В Україні ж грошей на ініціативу немає. Економісти в один голос твердять: те, що вкладають в це поняття європейські країни, суттєво відрізняється від того, що мається на увазі в українському випадку

"Коли ми говоримо про мінімальний гарантований дохід, передбачається, що це базова величина, яку отримають всі громадяни країни, незалежно від їх соціального статусу. Як правило, цей мінімальний дохід не оподатковується. Така виплата є гарантією високого споживчого рівня громадян країни. Дозволити собі це можуть країни, у яких високий профіцит держбюджету і доходи значно перевищують витрати, які вони в рамках своїх зобов\'язань мають. Звичайно, це не про Україну. У нас хочуть всі соціальні виплати, які проводяться з дуже великим програмами і часто взагалі ніяк не кореспондують, звести в один реєстр і об\'єднати", - підкреслює економічний експерт Олег Пендзин.

Той факт, що єдину виплату готують лише для нужденних, вже означає, що мови про гарантованому мінімальному доході йти не може. Правильніше було б говорити про гарантованої мінімальної соціальної виплати. Навіщо знадобилася нова пільга

Сам факт надання численних пільг часто є несправедливим. Дитині війни може не вистачати грошей на життя, але при цьому він не зможе розраховувати на ряд пільг, так як, приміром, не є афганцем. Фінансовий аналітик, експерт Growford Institute Олексій Кущ переконаний: необхідно докорінно змінити принцип нарахування пільг.

"Я вважаю помилкою те, що при соцдотациях застосовують цільовий принцип, а не принцип фокус-груп. У нас є багато пільговиків, які отримують виплати за чітко визначеними критеріями. А на Заході головний критерій - це соціальна незахищеність. Недостатньо просто належати до пільговикам. Потрібно ще довести, що ці виплати тобі дійсно потрібні, і ти перебуваєш за межею прожиткового мінімуму. У нас є багато власників " корочок Героїв України, які користуються пільгами, хоча насправді є багатіями. У той же час, ті, хто дійсно потребують пільг, їх не мають", - говорить фінансовий аналітик.

Механізм нарахування окремих виплат сумнівний ще й тому, що вони стали методом "політичної монетизації", "купівлі" голосів людей перед виборами. Після того, як виборці віддадуть голоси, деякі нарахування часто відміняють. Багато звинувачували у такій практиці Петра Порошенка з його індексацією пенсій. Вже в 2020 році індексацію довелося відкладати, зате новообраним президентом була тимчасово нарахована додаткова тисяча гривень для окремих категорій пенсіонерів.

Зараз в країні немає чіткого розуміння, скільки людей потребують допомоги. Нова ж система об\'єднаних пільг, якщо вона запрацює, буде прозорою.

Поки деталізації переліку виплат, які увійдуть до "мінімальний дохід", немає. Олексій Кущ припускає, що деякі пільги все ж можна було б залишити в поточному вигляді і не впроваджувати в загальний реєстр: наприклад, лікування, безкоштовні путівки. А ось пільговий проїзд можна було б зробити адресним та включити в цей дохід, чи, точніше, базову пільгу.

В такому випадку, люди змогли б вибирати: проїхатися в громадському транспорті або посидіти вдома і заощадити гроші. Крім того, це мінімізувало б корупційні ризики. Комунальний транспорт зацікавлений у збереженні поточної пільгової системи, коли дотація виплачується перевізників наприкінці року одним платежем. Так як навіть з наявністю електронного квитка не можна чітко підрахувати, скільки людей насправді скористалися послугами транспорту, незрозуміло, як вона витрачається. Можна "малювати" будь-які цифри.

І, мабуть, головна причина соціальних новацій - економія. Потребують країні багато, а виплат на всіх не вистачає. Влади хочуть в першу чергу допомагати самим незахищеним, а потім вже - тим, хто потребує підтримки менше. В принципі, така політика вже не першого українського уряду. Щороку кількість субсидиантов скорочується за рахунок введення різних обмежень на надання допомоги.

Якщо людина отримує допомогу по 17 програмах, її обмежать, щоб на руки йому діставалося не більше, наприклад, середньої зарплати. Питання тільки в тому, яким може бути такий ліміт. По суті, в уряді діють за принципом: щоб олії вистачило, потрібно скоротити площу хліба.

Дійсно, скорочення виплат на соцдопомогу необхідно скарбниці, так як фінансування на виплату допомоги по безробіттю вже не вистачає. В цілому ж, у 2020 році на допомогу незаможним українцям піде близько 300 мільярдів гривень за різними програмами.

Однак скарбниця скарбницею, а своя сорочка ближче до тіла. Для українців головне - щоб новий підхід до нарахування соцвиплат, принаймні, не зменшив їх доходи. Економічний експерт Олег Пендзин впевнений: для громадян погані новини. Тим більше, що найчастіше з верифікацією позбавляються виплат і ті, хто в реальності заслуговує їх.

"Потрібно розуміти, що мета таких новацій - не зробити соціально незахищеним людям краще, а оптимізувати виплати з держбюджету. У нас же синонім оптимізації - зменшення навантаження на бюджет. Справжня мета зрозуміла - систематизувати пільги, ввівши нову соціальну виплату, і докорінно переглянути критерії отримання виплати. У процесі перегляду часто ці критерії посилюються, а одержувачі різних виплат в результаті мають менше грошей на руках. Приміром, одержувач одночасно субсидії і допомоги по безробіттю, а також, наприклад, який-небудь третин виплати, залишаться в програші", - вважає Пендзин.

В кінці грудня президент підписав закон "Про верифікації", в рамках якого електронна платформа буде брати інформацію про одержувача соціальних виплат з різних баз даних, а також отримає доступ до банківських рахунків та даними Державної прикордонної служби про перетин кордону. Так що перший крок до впровадження ймовірного вимоги МВФ вже зроблено. Сам же по собі Фонд вже давно виступає за скорочення соцдопомоги населенню і зростання тарифів на послуги ЖКГ.

Втім, Олексій Кущ вважає, що дану програму в період посткарантинної кризи впроваджувати не можна. Він не згоден з тим, що на першому етапі з її допомогою можна буде скорочувати витрати бюджету.

"Це скорочує витрати в довгостроковій перспективі, але позбавляє бюджет "ручного маневру". Дотації виділяються в кінці року, коли вже несила й нема чим платити людям зарплату. А якщо це пряма виплата, то потрібно платити кожен місяць, щоб пенсіонер, приміром, разом зі своєю виплатою отримував і гроші за проїзд у громадському транспорті. Ці гроші затримати вже не можна", - підкреслює експерт. Новий реєстр від Кабміну

Багатьом планам Кабміну поки не судилося збутися. Невідомо, чи дійсно ініціатива дійде до реалізації. Але про те, що Мінсоцполітики почало розробляти єдину базу українців, які отримують соцдопомогу з бюджету, заявляли ще в 2017 році. У неї хотіли включити інформацію про одержувачів субсидії, допомоги при народженні дитини, безробітним, переселенцям, чорнобильцям, інвалідам, дітям-сиротам. Тоді прямо заявлялося, що це робиться заради економії державних коштів.

Потім до теми повернулися в 2019 році. Тоді говорили про "єдиної інформаційно-аналітичної системи управління соцподдержкой населення" та про Єдиному державному реєстрі соціальної сфери.

Згідно з постановою КМУ №676, прийнятого рік тому, Мінсоцполітики до кінця вересня має наповнити нову базу "E-Social інформацією і запустити її вже з 1 жовтня 2020 року. Тобто громадяни зможуть швидше подавати заяви на соцвиплати. А ось кінцевих термінів впровадження Єдиного реєстру соціальної сфери поки не називали.

Без реєстру соцдопомоги, в якому буде зібрана вся інформація про доходи і витрати українців, нова система заробити не зможе. Економіст Тарас Козак переконаний, що необхідність в цьому резерві давно назріла.

"В Україні необхідна державна стратегія допомоги громадянам, включаючи створення єдиного реєстру. У цьому напрямку влада вже рухаються. Крім того, той же Пенсійний фонд хочуть зробити частиною Міністерства соцполітики, скорочують кількість чиновників. Планують з центрами надання адміністративної допомоги об\'єднати офіси звернення громадян, щоб їм не доводилося ходити по декількох кабінетах. Хоча проект про єдину соцдопомоги ще не підготовлений, добре, якщо він буде запущений. Тоді в майбутньому матимемо економію по витратах, за змістом різних органів, скорочення реєстрів, зменшенню помилок в оплатах", - підкреслює він.

Однією з перших таку ідею впровадила Бельгія ще в дев\'яностих роках. У Бразилії ж подібний реєстр спеціально створювався під окрему програму, але в підсумку став використовуватися і для сімейних посібників, шкільних субсидій, медичних трансфертів та виплат на харчування, а також для допомоги малозабезпеченим сім\'ям. Зараз у цій базі даних є інформація про більш ніж третини бразильських сімей. Єдина база даних Індонезії і зовсім об\'єднує цілих 5 програм: субсидії, виплати на харчування, виплати домогосподарствам, які постраждали від зростання цін на нафту та інше.

Правда, в країні вдалося внести в систему дані лише 75% потребують. А передача даних між центральною базою та іншими реєстрами відбувається вручну, що дуже затягує процес. Президент Володимир Зеленський багато говорить про диджитализации. Він навіть шукав "технічного директора країни по цифровізації". Проте, чи вистачить цього настрою на ефективний запуск подібної системи в Україні?

Систематизація інформації з різних відомств - хворе місце українського документообігу. Екс-міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет в січні говорив і про створення Єдиного реєстру українців за 1-2 роки, але поки ніяких зрушень немає. У країни великі труднощі навіть з переписом населення і створенням Геокадастра. Також залишається відкритим і питання безпеки. У 2017 році Конституційний суд заблокував аналогічний проект, так як чиновники через такий реєстр, фактично, отримували необмежений доступ до персональної інформації.

А не так давно стався витік персональних даних мільйонів українців, які були поширені в одному з анонімних Telegram-каналів. Експерти підозрюють, що її причиною могло стати розпіарені урядом додаток "Дія". Існує ризик, що в нову базу можуть потрапити сфальсифіковані документи.

Якщо реєстру все ж буде запроваджено, а соціальні виплати - об\'єднані, на яку суму варто орієнтуватися їх одержувачам? Прожитковий мінімум замість пенсії

Поки про розмір "єдиної соціальної виплати" відомо тільки те, що вона буде більше мінімальних виплат пенсіонерам і безробітним. Нагадаємо: мінімальна пенсія з 1 червня становить 1 712 гривень. Мінімальна допомога по безробіттю без урахування зарплати та трудового стажу - і зовсім лише 650 гривень. На період карантину її збільшили до 1 000 гривень, але з завершенням обмежень, ймовірно, закінчиться і "аукціон щедрості".

Пендзин передбачає, що "стелею" для єдиної виплати стане прожитковий мінімум, про необхідність зведення до якого соціальних пільг заявляли і раніше. З першого липня він буде становити 2 118 гривень.

Сама по собі така сума, звичайно, не врятує українців від бідності. За вирахуванням проїзду в транспорті та оплати тієї частини комунальних послуг, які не покриє субсидія, на продукти, одяг та медикаменти в місяць залишиться менше 1 000 гривень. Український прожитковий мінімум враховує лише 23 продукту харчування, а не 200, як в східноєвропейської моделі.

Та й до законності обчислення українського прожиткового мінімуму є питання. Ще наприкінці минулого року столичний Окружний адміністративний суд закликав владу провести якісну експертизу продуктів і послуг, які включають в споживчу корзину, так як моніторинг цін для неї не проводили вже кілька років.

Якщо припущення економіста вірно, пощастить лише тим, хто отримує найменші виплати: пенсіонерів з мінімальною пенсією і деяким безробітним. Вигідна буде соцвиплат тим, хто за рік офіційно працював менше 6 місяців, кого звільнили за прогул, тим, хто тільки шукає перше у своєму житті трудове місце, переселенцям, які не можуть документально підтвердити свою зайнятість. Але судити про це складно, поки чіткі цифри урядом не надані.

Звичайно, було б актуально прив\'язати гарантований дохід хоча б до мінімальних, як анонсують в Кабміні, а до середніх пенсій. Наприклад, станом на 1 квітня середня пенсія в Україні становить 3 170 гривень. Це все ще нижче необхідних меж, але вже як мінімум більш реалістично.

Втім, не зовсім зрозуміло, чому взагалі звучить прив\'язка до мінімальної пенсії, якщо пенсія - це взагалі не соціальна допомога. Відраховуючи державі єдиний соціальний внесок зі своїх зарплат, українці збирають на свою старість. Так що вони не можуть бути обмежені в правах на гідний заслужений відпочинок. Та і в більшості країн пенсія у формат єдиної соціальної допомоги не входить.

Якщо ж говорити про реально обґрунтованих суми, то існує показник фактичного прожиткового мінімуму. За останніми підрахунками уряду, він становить 4 300 гривень. Різні міжнародні організації також говорять про порозі виживання в Україні у 4 тисячі гривень. А Федерація профспілок вважає, що необхідна для життя сума повинна стартувати хоча б від 5 500 гривень.

Дуже цікавий той факт, що про необхідність впровадження "мінімального базового доходу" на період дії карантину писав на своїй сторінці в соцмережі екс-міністр економіки Тимофій Милованов. Він пропонував виплачувати половину середньої зарплати пенсіонерам і тим, хто втратив роботу або бізнес. Тобто мова йде про тих самих 5 тисячах гривень. Невже до тренера "Слуги народу" вирішили знову прислухатися?

А от економічний експерт Тарас Козак впевнений, що окремою цифрою за типом прожиткового мінімуму обмежить виплати не підійде: повинна бути напрацьована спеціальна формула.

"Не можна такою маленькою сумою обмежувати виплати. Є також виплата по інвалідності, субсидія, якщо, наприклад, жінка виховує дітей без чоловіка. Це може бути велика сума. Повинна бути вироблена якісна формула та обговорено на громадських слуханнях", - говорить він.

Сама по собі позитивна ініціатива, але є висока ймовірність того, що її справжня мета - скорочення соціальних виплат. Тому нам ще треба дочекатися тексту меморандуму з МВФ, а потім - презентації новації з усіма її наслідками.

Ганна Пєшкова

Категория: Новости

Нова соцвиплат для українців. Який "гарантований мінімальний дохід" можуть впровадити в уряді