Партії регіонів: Чому місцеві еліти кинули виклик Зеленському
Опубликованно 11.06.2020 20:00
Ще ніколи місцева влада в Україні не виробляла стільки потужних інформаційних приводів. Ще ніколи вона не була таким собі локомотивом протесту. Зараз же мери міст навперебій змагаються за звання найбільшого саботажника і одночасно – найбільшого поборника цивільних прав. Правила гри такі: хто першим вийде з карантину – молодець. Хто вийде з карантину з гуркотом і тріском, та ще й принизивши центральну владу – той подвійний молодець. Втім, центральну владу не шкода. Вона сама привела до ситуації. Вона сама виростила собі конкурента, у якого так багато осіб. Їй тепер з цим і існувати. Герою – слава!
Все почалося з мера Черкас Анатолія Бондаренка, який вирішив послабити карантин після масових звернень підприємців. У місті дозволили відкрити магазини непродовольчих товарів, перукарні, літні майданчики ресторанів і ряд інших об\'єктів. За це Бондаренко напоровся на жорстку критику з боку Моз та фактично на погрози з боку правоохоронних органів. Навіть став фігурантом кримінальної справи, яку порушила проти нього прокуратура Черкаської області.
Дізнавшись про це, відважний мер заявив, що йому не страшні кримінальні справи, а рішення про ослаблення карантину в Черкасах відновлено соціальну справедливість.
Слід зауважити, що сам по собі Анатолій Бондаренко є фігурою досить неоднозначною. Але фронда по відношенню до центру зробила його героєм дня (і навіть не одного). Цей процес перетворення у властивій йому яскравій манері так викладає політолог Кирило Сазонов:
"Центральну владу попереджали (і я особисто неодноразово), що у них немає можливості зупинити процес загального забивання болта на карантин. Народ скасовує самі дикі правила самостійно. Ви можете очолити процес – і це збереже видимість того, що ви чимось керуєте. А можете чинити опір – і довго свистіти услід поїзду. Вибір логічний?" – запитує експерт.
І сам же відповідає: "Зовсім немає. Зеленський в черговому "видосике" передає "полум\'яний привіт" меру Черкас і загрожує карою. Він що, вирішив меру Бондаренко перед виборами принципово підняти рейтинг? Після відміни карантину рейтинг міського голови злегка підріс, але після погроз президента... Бондаренко виходить захисником городян від злісної влади в Києві, ще й ризикує постраждати за народ. Рейтинг Зе-команди в регіоні падає стрімким домкратом, популярність Бондаренко зростає. Цікаво, скільки коштує така реклама в Офісі президента? Чи все виходить випадково, по дурості?"
"Люди самостійно скасовують дикі вимоги карантину, і особливо після скандалу з "Велюром" Тищенко та іншими зашкварами. І тут Зеленський нічого не передає. А місцеві еліти логічно намагаються очолити цей опір – для них це питання політичного виживання", – резюмує Сазонов. "Поганий" приклад – заразний?
До речі, про згаданих місцевих елітах. З Бондаренко солідаризувалися колеги з Івано-Франківська, Запоріжжя, Мукачево. "Підтримую мера Черкас Бондаренко! Карантин один для всіх, а не для обраних!" – написав у Фейсбуці міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків. А далі і взагалі розійшовся. "Повідкривали купу справ на мерів, забрали кошти у громад, закріпачили українців щодо виїзду за кордон, продали землю, обдурили з доплатами медиків!" – обурювався він.
У той же час для мерів настали золоті часи – їм випав шанс довести свою потрібність і ефективність. "Суспільство, – говорить директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник, – є запит на вихід з карантинних заходів, так і на розширення можливостей місцевого самоврядування. А значить, у нинішній ситуації мер Черкас Бондаренко виглядає досить виграшно – разом з колегами з тих міст, де йдуть схожі процеси".
"Виграють ті, – додає Бортник, – хто діє в унісон з громадською думкою, а програють ті, хто йде у фарватері влади. І влада винна сама. Тому що за рік до виборів вона поставила мерів перед вибором: або враховувати настрої населення, або підтримувати центральну владу. Тобто або перемога, або програш на виборах. Передбачувано, що ряд мерів міст відважився на бунт і на захист принципів місцевого самоврядування".
"Мер Черкас спочатку виступав за жорсткий карантин, – зазначає заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко. – Він змінив позицію, коли змінилося громадську думку. Тут є пряма залежність. Мери грають за громадську думку – на ранніх етапах так робив і Зеленський, але зараз мери його випередили, вони раніше відчули зміни настроїв. В популізмі мери влада переграли".
Так, вони це дійсно "зробили разом". Бондаренко з Черкас підтримали і такі важковаговики, як Філатов з Дніпра, з Харкова Кернес і Кличко з Києва. Нехай не прямо, але опосередковано. У Дніпрі вже зараз відкриваються хімчистки, СТО, майстерні та ринки, а з 4 травня будуть доступні для прогулянок деякі зелені зони, повідомив мер міста Борис Філатов. Все це як мінімум на тиждень раніше, ніж в середньому по країні, оскільки перші ослаблення карантину уряд запланував починаючи з 11 травня.
За словами Філатова, він так само, як і Бондаренко, готується до кримінальної справи проти себе. Аналогічні побоювання і у Геннадія Кернеса, який наплював на заборони і дозволив у Харкові роботу ринків. Що ж стосується "головного мера країни", тобто Віталія Кличка, то він хоч і є досить обережним у своїх висловлюваннях щодо карантину, але готує для центральної влади неабиякий удар в спину. Таємна вечеря
"Дзеркало тижня" з посиланням на свої джерела повідомило про те, що мери українських міст проводять переговори щодо можливого створення власної партії для участі у місцевих виборах. Зокрема, нещодавно була проведена відеоконференція, ініціатором якої став саме Кличко. В онлайн-форматі разом з Кличком засідали вже згадуваний Борис Філатов, а також ще кілька мерів великих міст. Від Харкова і Одеси не включалися мери, а їх представники. А ще – сюрприз! – представники колишнього прем\'єра Володимира Гройсмана, який давно обіцяв повернутися у велику політику.
"Для всіх очевидно, що зараз об\'єднання йде навколо мера Києва. Щодо Віталія Кличка у більшості мерів немає відторгнення. Так, він не суперпрофесіонал. Але, по-перше, немає альтернативи. А по-друге, він вміє маневрувати і чути всіх. Є у нього глобальне мислення? А у кого в цій країні сьогодні воно є? Треба, щоб була команда. Управлінців. І щоб вона не була представлена якимись друзями, кумами або "95-м кварталом", – зазначає джерело ДТ.
Опитані 112.ua експерти відзначають, що така ініціатива викликає негативні асоціації з створеної під вибори партією "Довіряй справах", яку в 2019 році очолили двоє мерів – Харкова Геннадій Кернес) і Одеси (Геннадій Труханов). "Проект партії мерів вже мав місце раніше і був неуспішний. Зараз ситуація інша, тому що вона не стосується віртуального розподілу влади. Вона стосується розвитку регіональних або субрегіональних проектів", – говорить Руслан Бортник. А ці проекти, зауважує він, можуть стати дійсно успішними.
"Партію мерів намагалися створювати вже не раз, і без особливих успіхів, – додає до сказаного і Кирило Сазонов. – Але зараз ми бачимо ослаблення центральної влади, коли президент викликає більше сміху, ніж страху, і – одночасно – зростання авторитету місцевої влади. Тому логічно, що мери відіграють все більшу роль, а особливо ті з них, хто користується підтримкою міської ради. Вони також розуміють, що поодинці вони дуже уразливі, а ось підтримуючи один одного, можуть досягти більшого. Тим більше, що є стимул проявити себе – в жовтні відбудуться місцеві вибори".
Потреба перемогти на цих виборах стане настільки сильним мотиватором, що згладить цілий ряд протиріч між учасниками "мерського" проекту. "Будуть об\'єднуватися навколо мерів міст-мільйонників. І Кличко, Філатов, Кернес, Труханів відіграють тут не останню роль. Вони будуть зацікавлені в тому, щоб обрости як можна великою кількістю союзників. Ставка на популярних в регіонах людей (таких як Бондаренко) може зіграти дуже добре. І не тільки місцевих, але і на парламентських виборах", – упевнений Сазонов.
"Хоча для того, щоб іти разом, знадобиться спільна платформа, – продовжує він. – І тут зрозуміло, що Харків і Львів політично будуть відрізнятися, але в цілому потреба в децентралізації, посилення ролі міст і контролю над грошима – це ті загальні ідеї, які будуть підтримувати і мери, і їхні виборці. Тому що, зрештою, і Кернес, і Садовий прагнуть мати на місцях максимальний вплив, що природно. Особливо на тлі того, як влада відкотила децентралізацію тому і урізала їм повноваження. Мерів це не влаштовує, і це їх об\'єднує". Втрачені можливості
Але як центральна влада допустила таке єднання? За версією директора Інституту глобальних стратегій Вадима Карасьова, це сталося через її неефективність. "Основна тяжкість практичної роботи щодо недопущення поширення епідемії або зменшення її наслідків припала на мерів. Саме мери були на передовій, бо коронавірус б\'є по скупченню людей, а скупчення людей – це великі міста. А де в цей час були губернатори? Це ж люди президентської вертикалі, а вона фактично провалилася. І це при тому, що президентська вертикаль послідовно "затоптував" місцеве управління, але в умовах форс-мажору саме воно відіграло головну роль. І це мерам буде зараховано під час місцевих виборів", – вважає Карасьов.
Партія мерів, на його думку, створюється не тільки для того, щоб спільними зусиллями протистояти карантину – в цій грі значно вище ставки. "У партії мерів всі поки – на стадії переговорів, але сама ця ідея інтенсивно обговорюється в політичних та політтехнологічних колах. Це досить серйозна сила, яка, пройшовши місцеві вибори, може претендувати на успіх на виборах парламентських. Власне, місцеві вибори мери виграли вже відсотків на 60, а "Слуга народу" їх вже програла", – наполягає експерт.
Він також зазначає наступне: "Це можна називати карантинним федералізмом, а можна говорити про зростання авторитету місцевого самоврядування. І це треба вітати, а не погрожувати мерам кримінальним переслідуванням. Тому що якщо вже у нас немає ефективного центру, то нехай, принаймні, буде ефективна місцева влада. Інтереси самоврядування можуть об\'єднати навіть тих, кого об\'єднати складно – через ідеологічні неув\'язок. Партія "Громада" у нас колись вже була, а це може бути Партія громад, яка буде пропагувати ідеї комфортного життя в містах. І це дійсно спрацює, тому що тут мова йде не про політику, а про практичні речі".
Але безхмарним народження партії мерів не буде. Богдан Петренко вказує на відразу кілька тенденцій, які впливатимуть на події найближчого часу. Це і розбрат між малими та великими містами, і протистояння по лінії "центр – периферія", і неузгодженість між лідерами різного ідеологічного спрямування.
"До жовтня рівень підтримки Зеленського суттєво впаде, і гра буде вестися на протистояння центру і регіонів, – говорить Петренко. – Бажання обох сторін бути головною скрипкою і нав\'язувати свої правила об\'єднання буде цілком передбачуваним і зрозумілим. А також – електорально-ідеологічне позиціонування, оскільки "біло-блакитний" і "помаранчевий" електорат різних мерів буде важко поєднати в одній партії. Той же Труханів не може бути в одному проекті з Кличком – у них зовсім різні виборці. Але і незважаючи на ідеологію, значні фігури – такі, як, наприклад, той же Кличко і екс-прем\'єр Гройсман – будуть ділити між собою лідерство. І остання тенденція, яка буде мати місце, – це протистояння мерів малих міст містам-мільйонникам".
"В результаті, – резюмує він, – партій мерів може бути стільки, скільки в Україні міст. Але якщо будуть прийняті нові правила, за якими пройдуть місцеві вибори, мери будуть змушені об\'єднуватися. Хоча, враховуючи ідеологічні відмінності, можна буде говорити не про одну партії мерів, а відразу трьох або чотирьох". Удар у відповідь
Ті нові правила, про які говорить Петренко, отримали назву "партизації виборів". Мова йде про зміни до Виборчого кодексу в тій його частині, яка стосується проведення місцевих виборів. З відповідною ініціативою вже виступила президентська "Слуга народу". Фракція наполягає на тому, що необхідною умовою участі у місцевих виборах для партії має стати участь у виборах на 2/3 округів країни. Друга новація – встановлення виборчого бар\'єру до 5%. Третя – намір звузити населені пункти, в яких громадянин може йти на вибори в місцеві ради окремо від партії і без грошової застави, з 90 тисяч до 10 тисяч населення.
(Щодо останнього пункту, то тут необхідне пояснення. За чинними правилами, у містах до 90 тисяч населення громадянин може йти на вибори в місцеві ради окремо від партії і без грошової застави. Влада прагне заборонити таку практику, обмеживши це правило тільки для населених пунктів менше 10 тисяч).
Такі пропозиції по місцевим виборам "навряд чи підтримають, тому що це буде повна профанація місцевого самоврядування, а це шлях в нікуди. Голосів за такі зміни не дадуть", – переконаний Кирило Сазонов.
Але влада, безсумнівно, буде робити все можливе для приборкання норовливих мерів. І якщо її законопроект не пройде, в хід підуть інші методи.
"Влада дуже сподівалася, що мерське рух буде співпрацювати на місцевих виборах з "Слугою народу", тому що СН на місцевих виборах не на кого ставити. "Свіжих", але популярних осіб на місцях вкрай мало. Тут треба або їх терміново знаходити, або вступати в переговори з елітами, які мають таких успішних агентів. Сформувати монобольшінство в регіонах більше не вдасться – доведеться ділитися владою. Цього влада дуже не хоче і за фактом провокує кризу у відносинах між Києвом і регіонами", – говорить Руслан Бортник.
А Богдан Петренко з цього приводу додає: "Слуга народу" вже зараз чинить значний тиск на популярних мерів – з тим, щоб перетягнути їх на свій бік і продемонструвати, що це – все-таки партія переможців. І це тиск ділиться на несанкціоноване (коли відкривають ті чи інші кримінальні справи) і санкціоноване (тобто відкриті переговори). Мерів тими чи іншими засобами підводять до думки, що балотуватися їм краще від СН. І все це – на тлі значної поляризації настроїв".
Але, як вже повинна була переконатися центральна влада, її силові методи ні на кого не діють. Краще всього шукати інші методи вирішення спорів. Інше питання – чи є кому організувати такий пошук?
Наталія Лебідь
Категория: Новости
Партії регіонів: Чому місцеві еліти кинули виклик Зеленському
