Страшно без траншу: Що Україна підпише з МВФ?
Опубликованно 09.06.2020 13:55
В середині травня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні "антиколомойский" закон. Це було останнє умову МВФ щодо надання Україні нової програми фінансування. Прихильники активного співробітництва з Міжнародним валютним фондом могли радіти: ми вийшли на фінішну пряму в переговорах щодо нового траншу.
Але радість була недовгою. А точніше – радість була частковою. Справа в тому, що Україна і Міжнародний валютний фонд переорієнтувалися з раніше узгодженої трирічної програми розширеного фінансування EFF на 18-місячну програму stand-by. Вона обіцяє нам "цілих" 5,5 млрд доларів, поділених на три транші.
"Враховуючи безпрецедентну невизначеність щодо економічних та фінансових перспектив і необхідності зосередити політичні пріоритети на короткостроковому стримуванні та стабілізації, переговори переключилися на 18-місячний stand-by, який може забезпечити підтримку платіжного балансу", – прокоментував прийняте рішення представник Фонду Джеррі Райс.
При цьому пан Райс не згадав одну деталь: кредити такого типу дають країнам, які тільки почали виходити з тоталітарного ладу або планової, соціалістичної економіки. Свого часу Україна вже отримувала і проходила фінансування stand-by, тому такого роду співпраця має бути пройденим етапом. Але нас знову відкотили тому. Однак навіть для отримання stand-by Україна повинна виконати ряд умов – на додаток до вже проголосованого "антиколомойскому" закону та закону про ринок землі. Деякі експерти вважають такий стан речей є неприйнятним. Колонізація України?
Меморандумом з МВФ обурюється директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник. На його переконання, наслідки підписання меморандуму можуть перевершити наслідки від прийняття у 1996 році української Конституції, оскільки сформується інший профіль держави.
Подаємо аргументи експерта з коментарем за ключовими пунктами. Отже, на думку Бортника, після підписання Меморандуму з МВФ, для України зміниться наступне:
1. Вводиться зовнішнє управління фінансовою системою країни (Нацбанк, згідно з меморандумом, зобов\'язується утримувати інфляцію на рівні 5%, що зупинить зростання ВВП).
2. Тривають медична та освітня Деформи, іронізує Бортник, міксуючи поняття "реформа" і "деформація" (тут мова про необхідність продовжувати непопулярну у частини населення реформу Супрун, зокрема в тій частині, що стосується закупівлі ліків через системи ProZorro; а також про скорочення мережі початкових і середніх шкіл, як на цьому наполягає МВФ).
3. Збільшиться пенсійний вік і відбудеться скорочення витрат на пенсії і соціальну сферу (цим, власне, все сказано, тобто ніяких збільшень пенсійних виплат очікувати не доводиться).
4. Відбудеться "відмова від внутрішнього інвестора" і "триватиме банкострел", говорить Бортник. (Ті, хто був причетний до закриття майже сотні "проблемних" банків в період 2014-2018 рр.., тобто Гонтарева і Порошенко, не будуть нести відповідальності за свою політику, а періодичний "відсів" ненадійних банків триватиме).
5. Буде мати місце і зовнішній контроль над українським правосуддям (якщо конкретніше, то йдеться про те, що призначення суддів буде відбуватися під наглядом іноземних експертів).
6. Будуть зростати тарифи на послуги ЖКГ (зростання цін на енергоносії на світових ринках накрутить цифри в платіжках, і виходу з подібної ситуації не видно, адже Україна зобов\'язалася застосовувати ринкову схему ціноутворення на газ).
7. Відбудеться приватизація Одеського припортового заводу і "Центренерго" (власне, приватизація торкнеться всіх великих підприємств).
8. Встановиться зовнішній контроль над ринком землі (Україна, згідно з меморандумом, зобов\'язується вивчити можливість більш широкого застосування земельної реформи. Простіше кажучи, підняти планку з продажу більш ніж 1000 га в одні руки і допустити до купівлі наділів іноземців).
9. Посилиться вплив НАБУ і Артема Ситника, який очолює цю структуру (так, НАБУ також згадано в меморандумі в контексті збереження Нацбюро в його нинішньому форматі).
10. Відбудеться відмова від державної підтримки національної економіки і промисловості.
"У такій редакції цей документ підписувати не можна, – резюмує Руслан Бортник. – Необхідно продовжувати переговори, шукати інші джерела фінансування бюджетного дефіциту. Або рухатися в напрямку, який знав Голобородько і яке забув Зеленський". Голобородько vs Зеленський
Колега Бортника, політолог Євген Булавка, розвиває його порівняння Зеленського з Голобородько. "У серіалі "Слуга народу" Зеленський-Голобородько діяв цілком у дусі Наталі Вітренко, чи не посилав МВФ куди подалі, розривав публічно документи тощо. На цьому голому популізмі прототип Голобородько і прийшов до влади. А зараз він зазнав метаморфоз, які соціологи, на жаль, не відстежують", – говорить він.
Але те, що реальна, а не кіношна влада йде на співпрацю з МВФ, – це не від хорошого життя, продовжує експерт. "Можливість отримувати кредити від МВФ відкриває шляхи до співпраці з іншими донорами, оскільки багато хто в світі орієнтується саме на МВФ. Альтернативою тут могла б бути хіба що Росія. Свідком такого сценарію ми вже були в 2013 році, тобто тут питання не стільки економічне, скільки політичне", – переконаний Булавка.
Експерт прав, але не цілком. Альтернативою і МВФ, і Росії могли б стати інші кредитори, такі, наприклад, як ЄБРР або Світовий банк. Але проблема в тому, що Україна в їхніх очах виглядає не надто надійним партнером. Для розуміння візьмемо приклад, далекий від наших фінансових зобов\'язань.
Так само, як Ізраїль заявив днями, що не стане поспішати і відновлювати авіасполучення з Україною, тому що не довіряє нашою статистикою за Covid-2019, так і світові фінансові донори мають власний ряд застережень. Їм не здається стабільною наша національна валюта, їх турбує те, що державні монополії не є прозорими і що ряд галузей (наприклад, енергетика) знаходиться під контролем олігархату.
Шпилька погоджується з тим, що зниження довіри до України належить до зони відповідальності нинішньої влади. Так само, як і отримання stand-by замість програми розвитку є "закономірним підсумком річного президентства Зеленського".
"Ряд проблем створив він сам, зокрема і недовіра до України – після його тісних зв\'язків з відомим олігархом, після організованих цим олігархом пікетів під "ПриватБанком" все виглядає закономірно", – переконаний Булавка. Але ось вдарять ці проблеми по рейтингу президента, сказати поки складно.
"Сприйняття меморандуму буде залежати від подачі інформації про нього. І влада тут грає якраз мінімальну роль, тому що після отримання грошей їй буде нецікаво роз\'яснювати щось виборцям. Тоді з ними будуть працювати вже інші політичні сили, причому кожна – у своїх інтересах. А почути пояснення саме влади було б цікаво. Але Зеленський зазвичай уникає складних тем і намагається зосереджуватися виключно на позитиві. В кращому разі на амбразуру зараз кинуть якогось Шмигаля чи якогось міністра. Причому їх виступи будуть радше схожими на гасіння пожежі, аніж на конструктив". Тягнемо час
Тим часом МВФ "заступається" заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко. Те, що найкращі наміри міжнародних партнерів перетворюються в Україні у свою протилежність, не є провиною цих самих партнерів, вважає він.
"МВФ хотів би, щоб у нас був порядок у всьому, але якщо говорити про якомусь державному органі, який був нав\'язаний нам з боку МВФ або Заходу в цілому, то тут потрібно розуміти, що той ідеал, який тримають в умі" наші спонсори, стикається з українською практикою реалізації, і в результаті виходить зовсім не те, що планували спочатку", – говорить Петренко.
Але, додає він, "навіть не будучи цілком суверенними, тобто відчутно залежними від зовнішніх впливів, треба вміти відстоювати свої позиції. Адже попередньо було погоджено, що нам дадуть кредит під певні вимоги, зокрема під закон про землю. І ці вимоги проходили з великим скрипом і боляче били по рейтингу президента. Але, навіть виконавши їх, ми зіткнулися з тим, що нам виклали нову порцію умов. Наша позиція у всіх цих процесах дуже слабка, а коли тобі дістається слабкий візаві, спокуса тиснути на нього занадто сильний. І це стосується не тільки, наприклад, Російської Федерації, але і Заходу теж. І так буде продовжуватися до тих пір, поки ми не навчимося відстоювати свої інтереси".
Оцінюючи політичні наслідки підписання меморандуму, Богдан Петренко зупиняється на трьох моментах. По-перше, зазначає він, "МВФ вигідний владі хоча б тому, що завжди можна посилатися на Фонд, приймаючи непопулярні рішення. Тобто влада у нас – за народ, але проти МВФ не попреш. Тим більше що й інтерпретувати вимоги Фонду можна як завгодно широко. І робити з нього постійний об\'єкт ненависті – дуже легко".
В цілому, зазначає експерт, "у нас існує постійний конфлікт між популізмом і закручуванням гайок". І щоб ці не закручувати гайки саме зараз, у переддень місцевих виборів, влада України спробує максимально відстрочити момент виконання взятих на себе зобов\'язань. Тим більше якщо хоча б перший транш кредиту буде лежати в її кишені. Тобто другим наслідком буде те, що пересічний українець відчує на власній шкурі наслідки роботи з МВФ не раніше кінця року.
"Реалізацію програми співпраці з МВФ Зеленський буде відтягувати як мінімум до жовтня, до місцевих виборів. І завдяки такій відстрочення президент зможе запобігти електоральний відтік, – переконаний Петренко. – Втім, довго хитрувати не вийде. Так як МВФ вже звернув увагу на нашу необов\'язковість і став гостріше проводити якісь свої червоні лінії і виставляти дедлайни. Недарма з трирічної програми повернулися до півторарічної: МВФ набрався досвіду спілкування з Україною і буде жорсткіше контролювати діяльність влади".
Третім наслідком підписання меморандуму може бути активізація сил "антизеленськой коаліції". Політичні лідери, які виступають проти співробітництва з Фондом, підхоплять на свої транспаранти відповідні гасла і звинувачення.
"Важлива не стільки суть меморандуму, скільки те, як це буде подано українському виборцю, який по своїй натурі, більш чутливий до поганих новин, – зазначає Петренко. – М\'яч на інформаційному полі перехопить та політична сила, яка буде давати процесів негативну конотацію. Тим більше що зараз Зеленський та його команда інформаційний потік не контролюють зовсім. Формувати свій порядок денний вони не навчилися, вносити корективи в чужу – так само. Єдине, що може зараз Зеленський, - це призначити ворогом номер один замість Петра Порошенка Міжнародний валютний фонд. І якщо він грамотно подасть хоч це, виборець йому повірить". Розпродаж суверенітету
В оцінці того, що саме політика України призвела до побудови не партнерських, а залежних відносин з Міжнародним валютним фондом, із Петренко і Шпилькою погоджується і економіст Олексій Кущ, експерт інституту Growford.
"Це найбільш провальний меморандум з усіх, які підписувала Україна. Частково можна дорікати МВФ. Але якщо учасники переговорів з боку України настільки несубъектно себе ведуть, то гріх не скористатися ситуацією. МВФ не ставить собі на меті повністю викручувати руки. Але, наштовхуючись на порожнечу, рухається вперед по інерції, не зустрічаючи опонування", – зазначає він на своїй ФБ-сторінці.
І, незважаючи на нездатність відстояти свій інтерес, позначається і кадрова чехарда, яка має місце з моменту останніх президентських виборів. "З вересня 2019 року змінилося два уряди і три міністра фінансів. При таких умовах взагалі можна було очікувати, що Фонд поставить співпрацю з Україною на паузу. В очах міжнародних партнерів ми зараз – країна хаосу. Якщо раніше були країною керованого хаосу, то зараз некерованого. Природно, що умови будь-яких угод з нами будуть обставляти максимально жорсткими вимогами, а самі вони для нас будуть максимально невигідними", – продовжує Кущ.
І такі умови дійсно "максимально жорсткі". "Вони розпливчасті, але це масивний прес, яким МВФ буде тиснути на нашу владу. Наприклад, зобов\'язати продовжити медреформу, застосовувати шокову тарифну політику для населення. Але немає чітких критеріїв оцінки, влада продовжує це робити чи ні. Тому на будь-яку дію в частині коригування, наприклад, медреформи, Фонд може сказати, що її не продовжують".
"Ще одна особливість умов – це атомізація, – зазначає експерт. – Ми вже впали нижче плінтуса і прописали вимоги щодо конкретних змін до статуту "Нафтогазу". До такого у відносинах з нами у Фонді ще не опускалися. Це повна втрата суб\'єктності влади, якщо вона не може навіть самостійно скласти статут для держкомпанії".
"Все закономірно, – резюмує Кущ. – Чим більше ми втрачаємо суверенітет, тим дешевше буде коштувати його залишок. Як на базарі, коли продавець розпродав все м\'ясо і віддає останній шматочок за півціни. Раніше наша суб\'єктність коштувала дорого, і за неї давали програми на 16-17 млрд дол., а зараз залишок йде за 5 млрд і обставляється колосальними вимогами. Якщо так піде далі, то фінальний залишок суб\'єктності і національні активи віддадуть за 1 млрд дол.".
Що ж, прогноз, м\'яко кажучи, не надихає. Але і в справедливості йому не відмовиш ніяк.
Наталія Лебідь
Категория: Новости
Страшно без траншу: Що Україна підпише з МВФ?
